Пластик в допомогу: як звичайне сміття перетворюється в добрі справи
Кришки від пластикових пляшок, старий одяг, сміттєві пакети - все це може принести користь не тільки навколишньому середовищу, а й благодійним фондам. Уфонд вивчив, як і кому допомагають сміттєві відходи і як використовувати їх можливості в мирних цілях: на покупку ліків або інвалідних колясок.
Хто стає ініціатором. Громадянська ініціатива
Одними з перших, збирати пластикові кришки почали в Туреччині в 2011 році. Студент факультету стоматології Егейського університету Кусхтрім Ахметі пожалів жінку, яка тягла на своїй спині дитину-інваліда, - у сім‘ї не було грошей на інвалідну коляску. Він і придумав акцію «Блакитна кришечка», щоб на гроші за зібраний пластик купити коляску. В університеті до ініціативи поставилися спочатку підозріло, але Ахметі вдалося заручитися підтримкою декана, і вже через три місяці перша інвалідна коляска була придбана.
Інтернет, соціальні мережі, ЗМІ зарясніли повідомленнями про проект, кампанія з університету перекочувала на вулиці, в громадські місця - люди майстрували різного виду коробки, на деревах з‘явилися п‘ятилітрові пластикові пляшки для збору кришок, поступово до акції приєдналися кафе і ресторани. Акція зібрала близько 280 тонн пластику, було придбано 1 100 інвалідних колясок.
У США з 2008 року стали популярні подібні ініціативи, одна з найвідоміших - проект Сaps of love, який почався зі збору вторинної сировини, а з 2014 року гроші від переробки став передавати на благодійність. За цей час було куплено 59 інвалідних колясок.
З 2016 року, в Україні стартувала екологічна ініціатива «Україна без сміття». Розпочалася акція з Києва, а пізніше переросла в масштаби країни. Спочатку, метою ініціативи, була допомога столичним школярам в отриманні наочних навчальних посібників - тривимірних моделей внутрішніх органів або різнокольорових пазлів. Все що для цього потрібно було - збирати і здавати в відповідні пункти прийому пластикові кришки від різних ємностей. За кожні 100 кг пластику, одна зі шкіл Києва отримувала два муляжі (3D модель серця, молекулу водню або спеціальний пазл, що дозволяє дитині швидше запам‘ятати будову внутрішніх органів людини). Всі матеріали виготовлені з екологічно чистого пластику на основі кукурудзяного крохмалю.
У 2015 році, в Москві стартувала популярна благодійна акція #Добрыекришечки на користь фонду «Волонтери на допомогу дітям-сиротам». За три роки, в акції взяли участь понад 500 тисяч осіб по всій Росії. Волонтери зібрали понад 125 тонн пластикових кришок, які були спрямовані на переробку, а кошти в розмірі 3 млн 77 тисяч рублів перераховані в проект «Близькі люди» фонду «Волонтери на допомогу дітям-сиротам». Цього вистачило на 17 інвалідних колясок, вертикалізаторів, спеціальних крісел для дітей з особливостями розвитку, яких виховують прийомні сім‘ї.
Держава
На Мальті збір пластикових кришок здійснюється на користь фонду місцевої громади Malta Community Chest Fund, яка знаходиться під покровительством президента країни. Спочатку пунктами збору вторсировини стали державні школи, що зібрали за 5 років понад 115 тонн пластику. В кінці 2016 року цей досвід тиражували і в бізнес-сфері: в барах, ресторанах, спортивних клубах.
Збір пластика забезпечує соціальне підприємство GreenPak, а комерційна компанія перераховує пожертвування на користь благодійної організації, тим самим не тільки демонструючи соціальну і екологічну відповідальність, а й знижуючи витрати на вивезення сміття. Є й елемент суперничества, а також репутаційні бонуси. Так, тому, хто збере більше всіх пластика, вручається спеціальний приз президента Мальти.
Також, на законодавчому рівні врегульовано виробництво і використання пластику в країнах Європи. З 2021 року в Євросоюзі буде заборонено використання одноразових виробів - зокрема, пластикового посуду, ватяних косметичних паличок, соломинок для пиття, - які можуть вироблятися з інших матеріалів. А з 2024 року пластикові пляшки будуть продавати тільки з прикріпленими до них кришками.
Бізнес
У ряді інших країн ініціатива зі збору пластикових або металевих кришок на користь благодійних організацій виходить від бізнесу. Як правило, це акції соціального маркетингу закладів, де пробки від пляшок з напоями завжди в надлишку: бари, ресторани та інші подібні заклади. Поширена практика, коли у відвідувачів є можливість вибрати, на користь якої місцевої НКО піде їх пробка. Тієї, яка допомагає котикам, дітям або культурі? Щомісяця, щотижня або навіть щодня можна вибирати різні організації.
Додатковий PR і фандрайзинг
Нерідко масовий збір кришечок сам по собі стає грандіозною подією. Наприклад, в 2013 році колумбійська благодійна організація Fundacion Sanar, яка допомагає хворим на рак дітям, зібрала за 8 годин 70 млн кришок (більше 150 тонн пластика). Цей результат був внесений до Книги рекордів Гіннесса, про подію написали багато ЗМІ, а головне - були зібрані необхідні кошти для п‘ятисот юних пацієнтів. Аналогічний попередній рекорд був встановлений в 2011 році також благодійною організацією Fundación Garrahan (Аргентина).
На сайті Книги рекордів Гіннесса можна побачити багато інших рекордів з кришками: найдовший ланцюжок, найбільша мозаїка, найвища піраміда з кришок до Дня міста та інше.
У ряді таких акцій є офіційні спонсори - бізнес-компанії, для яких це також додаткова реклама. В інших випадках залучаються державні компанії: пошта, поліція та інші, перетворюючись для громадян майже в національну ідею. Подібні акції проходили в Іспанії, Польщі, США, так що можна докладно вивчити приклади.
Невдалий досвід
Далеко не всі подібні акції однаково успішні. Наприклад, в 2015 році український благодійний фонд «Овес» також запустив акцію по збору пластикових пляшок (від води, соку, молочних продуктів) і окремо - пластикових кришок. Місця збору кришок встановили в торгових мережах і громадських місцях по всій Україні. На виручені кошти збиралися закуповувати протези. Акцію підтримало Міністерство екології України.
Наче все добре. Однак візуальна і комунікаційна кампанія була збудована не дуже вдало - люди не зрозуміли акцію, визнали жартом, оскільки неможливо виготовити якісний протез із зібраного пластику. Інші були проти мети збору: на протези для учасників військових дій. Фонду доводилося вирішувати питання інформування, що протези будуть високотехнологічні, а оплатять їхні за рахунок коштів, отриманих від переробки пластику.
Яке ще сміття йде на благодійні цілі
Всім, хто застав радянські часи, знаком збір макулатури і металобрухту в Дитячий фонд миру ім. Леніна. Збирали б і пластик, напевно, але він ще не був поширений в той час.
Тим часом сайти міжнародних благодійних організацій рясніють оголошеннями про постійний збір майже будь-якої вторсировини і непотрібних речей: електронні відходи (батарейки, старі мобільні телефони, ноутбуки, принтери та інше), використані картриджі від принтерів, старі зубні щітки, тюбики від зубної пасти, шампунів, книги, меблі, будь-які марки і багато іншого. Поширена відповідна інфраструктура - ресурси-агрегатори, що організують для некомерційних організацій подібний збір; діють соціальні підприємства, які беруть на себе весь організаційний цикл фандрайзингу на користь тієї чи іншої благодійної організації
На замовлення некомерційних організацій виробляються і мішки для сміття - купуючи потрібну в господарстві річ, людина надає допомогу благодійної організації.
На користь благодійних організацій збирають навіть старі автомобілі. Наприклад, як повідомляє сайт соціального підприємства Giveacar, утилізовані вже тисячі автомобілів, а виручені кошти (понад 350 000 євро) пішли на благодійність - на користь тієї організації, яку вибере власник авто.
Багатозадачність: екологія + фандрайзинг + працевлаштування + ...
Особливість перерахованих вище акцій - «два в одному», тобто одночасне рішення соціальних та екологічних завдань. Але є і акції за принципом «три в одному»: одночасне збереження навколишнього середовища і вирішення декількох соціальних завдань. Зазвичай за такою схемою діють все ж соціальні підприємці.
Наприклад, у багатьох країнах збирають вже непотрібний текстиль та взуття. Речі хорошої якості або реалізуються в благодійних магазинах, або відправляються в менш багаті регіони, або роздаються безкоштовно нужденним.
Частина текстилю забирають організації, що допомагають тваринам (наприклад - для утеплення собачих притулків). Виходить, звичайно, не фандрайзинг, але цілком собі матеріальна допомога (in-kind) або зниження прямих витрат (fundsaving).
І навіть те ганчір‘я, яка вже нікому не потрібне, можна здати на фабрику з переробки текстилю.
Інший варіант багатоскладовий моделі - поєднання збору сміття з працевлаштуванням для вразливих груп. Наприклад, в Німеччині і низці інших європейських країн мережа католицьких благодійних організацій Caritas також організовує масовий збір непотрібних речей - від одягу до меблів і великої техніки. У багатьох населених пунктах встановлені спеціальні контейнери або пункти збору речей.
Крім екологічних цілей вирішуються і соціальні завдання:
- розвиток креативного використання ресурсів (Upcycling) - не тільки переробка, а й виготовлення з непотрібних речей потрібних і корисних;
- забезпечення робочими місцями людей, яким складно працевлаштуватися, часто це люди з ментальними порушеннями, мігранти, які погано знають мову. Ці люди залучаються на всіх етапах: сортування пожертвуваних речей, їх ремонт та інше;
- передача речей малозабезпеченим або їх реалізація за мінімальною ціною. Наприклад, меблі або відремонтована побутова техніка (пральні машини, холодильники).
За аналогічною схемою благодійні фонди організовують збір у населення надлишків квітів, фруктів, овочів. Завдяки цьому безробітні громадяни навчаються новим професіям (наприклад - флориста), отримують роботу і дохід, складаючи букети, а виручені кошти реалізуються і знову спрямовуються на соціальні цілі.
Біологічні відходи
Є ще одна ініціатива, яка також вирішує і екологічні, і соціальні проблеми. Поки її опис звучить анекдотично, але тим не менше такі великі фонди, як Oxfam та фонд Білла і Мелінди Гейтс, зацікавилися розробками в галузі мікробіології, які дозволяють отримувати енергію з людської сечі (Pee-power).
Розвиток подібних рішень може зробити істотний вплив в галузі гуманітарних проблем. Наприклад, всього лише одна порція біоматеріалу може забезпечити зарядку мобільного телефону на 3 години - такі переносні пристрої передадуть координати людини в екстрених ситуаціях. Подібне універсальне джерело електрики особливо актуальне в місцях катастроф, в таборах біженців. Це і захист навколишнього середовища - скорочення забруднень грунту, водойм, зниження рівня захворювань в регіонах з поганими санітарними умовами.
Один з етапів випробувань проходив в рамках популярного у британців фестивалю живої музики Glastonbury в 2016 році. Від бажаючих поділитися своїм біологічним матеріалом на добру справу і розвиток науки не було відбою.
Основні висновки
Збір вторсировини і інших непотрібних людині речей на благодійні цілі - проста і приваблива ідея, яка до того ж дозволяє розширити коло людей, що беруть участь у благодійності та волонтерстві:
1. Простота і мінімум зусиль - наприклад, просто не викинути кришку в урну, а кинути її в спеціально відведене місце; просування ідеї «кожна дрібниця може допомогти»;
2. Дивовижне перетворення дрібного і непотрібного в потужний результат на виході: допомога нужденним людям;
3. Подвійний ефект. Навіть якщо є сумніви в наявності благодійної мети, людина знає, що його внесок як мінімум корисний навколишньому середовищу;
4. Реальність і наочність результату;
5. Fun, ігрові ефекти - елемент змагальності, тяга до колекціонування;
6. Залучення дітей - виховний ефект, прилучення до благодійності і розвага;
7. Масовість і демократичність - можливість залучення широкого кола людей, незалежно від їхньої статі, віку;
8. Розвиток добросусідства і солідарності;
9. Залучення уваги до соціальної проблеми - як до екологічних завдань, так і до нужденних людей;
10. Мінімум витрат - звичайно сміття нічого не вартує, до того ж є невигадливий, але важливий посил для просування ідеї благодійності: допомагати можна не тільки грошима;
11. Вигода і раціональність - позбавлення від зайвого мотлоху, сміття, скорочення витрат на вивіз сміття та інше.
Основні ризики - це все ті загрози, які приписують такому явищу, як благодійний слактівізм (від англ. «Ледар, нероба» (slack) і «активізм»). Крім позитивного ефекту - привернення уваги та зростання обізнаності про проблему - представники некомерційного сектора б‘ють на сполох у зв‘язку з популярністю такої моделі участі. Людина ставить «лайк» на сторінці благодійної організації і відчуває, що вона уже допомогла у вирішенні кризової ситуації. Більше не потрібно нікуди ходити, нічого робити, навіть жертвувати гроші ... Як показують дослідження, той «друг», який першим ділиться постом про акцію в допомогу нужденним, з меншою ймовірністю робить пожертвування або іншу активну дію.
Якщо ви знаєте або чули про інші приклади подібних ініціатив, в вашому місті чи зустрічали в інших країнах, розкажіть нам. Надсилайте всі матеріали до нас на пошту help@ufond.ua, і ми обов‘язково про це розповімо.
Читайте також: Благодійність бізнесу: історії про допомогу від п‘яти українських компаній
Хто стає ініціатором. Громадянська ініціатива
Одними з перших, збирати пластикові кришки почали в Туреччині в 2011 році. Студент факультету стоматології Егейського університету Кусхтрім Ахметі пожалів жінку, яка тягла на своїй спині дитину-інваліда, - у сім‘ї не було грошей на інвалідну коляску. Він і придумав акцію «Блакитна кришечка», щоб на гроші за зібраний пластик купити коляску. В університеті до ініціативи поставилися спочатку підозріло, але Ахметі вдалося заручитися підтримкою декана, і вже через три місяці перша інвалідна коляска була придбана.
Інтернет, соціальні мережі, ЗМІ зарясніли повідомленнями про проект, кампанія з університету перекочувала на вулиці, в громадські місця - люди майстрували різного виду коробки, на деревах з‘явилися п‘ятилітрові пластикові пляшки для збору кришок, поступово до акції приєдналися кафе і ресторани. Акція зібрала близько 280 тонн пластику, було придбано 1 100 інвалідних колясок.
У США з 2008 року стали популярні подібні ініціативи, одна з найвідоміших - проект Сaps of love, який почався зі збору вторинної сировини, а з 2014 року гроші від переробки став передавати на благодійність. За цей час було куплено 59 інвалідних колясок.
З 2016 року, в Україні стартувала екологічна ініціатива «Україна без сміття». Розпочалася акція з Києва, а пізніше переросла в масштаби країни. Спочатку, метою ініціативи, була допомога столичним школярам в отриманні наочних навчальних посібників - тривимірних моделей внутрішніх органів або різнокольорових пазлів. Все що для цього потрібно було - збирати і здавати в відповідні пункти прийому пластикові кришки від різних ємностей. За кожні 100 кг пластику, одна зі шкіл Києва отримувала два муляжі (3D модель серця, молекулу водню або спеціальний пазл, що дозволяє дитині швидше запам‘ятати будову внутрішніх органів людини). Всі матеріали виготовлені з екологічно чистого пластику на основі кукурудзяного крохмалю.У 2015 році, в Москві стартувала популярна благодійна акція #Добрыекришечки на користь фонду «Волонтери на допомогу дітям-сиротам». За три роки, в акції взяли участь понад 500 тисяч осіб по всій Росії. Волонтери зібрали понад 125 тонн пластикових кришок, які були спрямовані на переробку, а кошти в розмірі 3 млн 77 тисяч рублів перераховані в проект «Близькі люди» фонду «Волонтери на допомогу дітям-сиротам». Цього вистачило на 17 інвалідних колясок, вертикалізаторів, спеціальних крісел для дітей з особливостями розвитку, яких виховують прийомні сім‘ї.
Держава
На Мальті збір пластикових кришок здійснюється на користь фонду місцевої громади Malta Community Chest Fund, яка знаходиться під покровительством президента країни. Спочатку пунктами збору вторсировини стали державні школи, що зібрали за 5 років понад 115 тонн пластику. В кінці 2016 року цей досвід тиражували і в бізнес-сфері: в барах, ресторанах, спортивних клубах.
Збір пластика забезпечує соціальне підприємство GreenPak, а комерційна компанія перераховує пожертвування на користь благодійної організації, тим самим не тільки демонструючи соціальну і екологічну відповідальність, а й знижуючи витрати на вивезення сміття. Є й елемент суперничества, а також репутаційні бонуси. Так, тому, хто збере більше всіх пластика, вручається спеціальний приз президента Мальти.
Також, на законодавчому рівні врегульовано виробництво і використання пластику в країнах Європи. З 2021 року в Євросоюзі буде заборонено використання одноразових виробів - зокрема, пластикового посуду, ватяних косметичних паличок, соломинок для пиття, - які можуть вироблятися з інших матеріалів. А з 2024 року пластикові пляшки будуть продавати тільки з прикріпленими до них кришками. Бізнес
У ряді інших країн ініціатива зі збору пластикових або металевих кришок на користь благодійних організацій виходить від бізнесу. Як правило, це акції соціального маркетингу закладів, де пробки від пляшок з напоями завжди в надлишку: бари, ресторани та інші подібні заклади. Поширена практика, коли у відвідувачів є можливість вибрати, на користь якої місцевої НКО піде їх пробка. Тієї, яка допомагає котикам, дітям або культурі? Щомісяця, щотижня або навіть щодня можна вибирати різні організації.
Додатковий PR і фандрайзинг
Нерідко масовий збір кришечок сам по собі стає грандіозною подією. Наприклад, в 2013 році колумбійська благодійна організація Fundacion Sanar, яка допомагає хворим на рак дітям, зібрала за 8 годин 70 млн кришок (більше 150 тонн пластика). Цей результат був внесений до Книги рекордів Гіннесса, про подію написали багато ЗМІ, а головне - були зібрані необхідні кошти для п‘ятисот юних пацієнтів. Аналогічний попередній рекорд був встановлений в 2011 році також благодійною організацією Fundación Garrahan (Аргентина).
На сайті Книги рекордів Гіннесса можна побачити багато інших рекордів з кришками: найдовший ланцюжок, найбільша мозаїка, найвища піраміда з кришок до Дня міста та інше.
У ряді таких акцій є офіційні спонсори - бізнес-компанії, для яких це також додаткова реклама. В інших випадках залучаються державні компанії: пошта, поліція та інші, перетворюючись для громадян майже в національну ідею. Подібні акції проходили в Іспанії, Польщі, США, так що можна докладно вивчити приклади.
Невдалий досвід
Далеко не всі подібні акції однаково успішні. Наприклад, в 2015 році український благодійний фонд «Овес» також запустив акцію по збору пластикових пляшок (від води, соку, молочних продуктів) і окремо - пластикових кришок. Місця збору кришок встановили в торгових мережах і громадських місцях по всій Україні. На виручені кошти збиралися закуповувати протези. Акцію підтримало Міністерство екології України.
Наче все добре. Однак візуальна і комунікаційна кампанія була збудована не дуже вдало - люди не зрозуміли акцію, визнали жартом, оскільки неможливо виготовити якісний протез із зібраного пластику. Інші були проти мети збору: на протези для учасників військових дій. Фонду доводилося вирішувати питання інформування, що протези будуть високотехнологічні, а оплатять їхні за рахунок коштів, отриманих від переробки пластику.
Яке ще сміття йде на благодійні цілі
Всім, хто застав радянські часи, знаком збір макулатури і металобрухту в Дитячий фонд миру ім. Леніна. Збирали б і пластик, напевно, але він ще не був поширений в той час.
Тим часом сайти міжнародних благодійних організацій рясніють оголошеннями про постійний збір майже будь-якої вторсировини і непотрібних речей: електронні відходи (батарейки, старі мобільні телефони, ноутбуки, принтери та інше), використані картриджі від принтерів, старі зубні щітки, тюбики від зубної пасти, шампунів, книги, меблі, будь-які марки і багато іншого. Поширена відповідна інфраструктура - ресурси-агрегатори, що організують для некомерційних організацій подібний збір; діють соціальні підприємства, які беруть на себе весь організаційний цикл фандрайзингу на користь тієї чи іншої благодійної організації
На замовлення некомерційних організацій виробляються і мішки для сміття - купуючи потрібну в господарстві річ, людина надає допомогу благодійної організації.
На користь благодійних організацій збирають навіть старі автомобілі. Наприклад, як повідомляє сайт соціального підприємства Giveacar, утилізовані вже тисячі автомобілів, а виручені кошти (понад 350 000 євро) пішли на благодійність - на користь тієї організації, яку вибере власник авто.
Багатозадачність: екологія + фандрайзинг + працевлаштування + ...
Особливість перерахованих вище акцій - «два в одному», тобто одночасне рішення соціальних та екологічних завдань. Але є і акції за принципом «три в одному»: одночасне збереження навколишнього середовища і вирішення декількох соціальних завдань. Зазвичай за такою схемою діють все ж соціальні підприємці.
Наприклад, у багатьох країнах збирають вже непотрібний текстиль та взуття. Речі хорошої якості або реалізуються в благодійних магазинах, або відправляються в менш багаті регіони, або роздаються безкоштовно нужденним.
Частина текстилю забирають організації, що допомагають тваринам (наприклад - для утеплення собачих притулків). Виходить, звичайно, не фандрайзинг, але цілком собі матеріальна допомога (in-kind) або зниження прямих витрат (fundsaving).
І навіть те ганчір‘я, яка вже нікому не потрібне, можна здати на фабрику з переробки текстилю.
Інший варіант багатоскладовий моделі - поєднання збору сміття з працевлаштуванням для вразливих груп. Наприклад, в Німеччині і низці інших європейських країн мережа католицьких благодійних організацій Caritas також організовує масовий збір непотрібних речей - від одягу до меблів і великої техніки. У багатьох населених пунктах встановлені спеціальні контейнери або пункти збору речей.
Крім екологічних цілей вирішуються і соціальні завдання:
- розвиток креативного використання ресурсів (Upcycling) - не тільки переробка, а й виготовлення з непотрібних речей потрібних і корисних;
- забезпечення робочими місцями людей, яким складно працевлаштуватися, часто це люди з ментальними порушеннями, мігранти, які погано знають мову. Ці люди залучаються на всіх етапах: сортування пожертвуваних речей, їх ремонт та інше;
- передача речей малозабезпеченим або їх реалізація за мінімальною ціною. Наприклад, меблі або відремонтована побутова техніка (пральні машини, холодильники).
За аналогічною схемою благодійні фонди організовують збір у населення надлишків квітів, фруктів, овочів. Завдяки цьому безробітні громадяни навчаються новим професіям (наприклад - флориста), отримують роботу і дохід, складаючи букети, а виручені кошти реалізуються і знову спрямовуються на соціальні цілі.
Біологічні відходи
Є ще одна ініціатива, яка також вирішує і екологічні, і соціальні проблеми. Поки її опис звучить анекдотично, але тим не менше такі великі фонди, як Oxfam та фонд Білла і Мелінди Гейтс, зацікавилися розробками в галузі мікробіології, які дозволяють отримувати енергію з людської сечі (Pee-power).
Розвиток подібних рішень може зробити істотний вплив в галузі гуманітарних проблем. Наприклад, всього лише одна порція біоматеріалу може забезпечити зарядку мобільного телефону на 3 години - такі переносні пристрої передадуть координати людини в екстрених ситуаціях. Подібне універсальне джерело електрики особливо актуальне в місцях катастроф, в таборах біженців. Це і захист навколишнього середовища - скорочення забруднень грунту, водойм, зниження рівня захворювань в регіонах з поганими санітарними умовами.
Один з етапів випробувань проходив в рамках популярного у британців фестивалю живої музики Glastonbury в 2016 році. Від бажаючих поділитися своїм біологічним матеріалом на добру справу і розвиток науки не було відбою.
Основні висновки
Збір вторсировини і інших непотрібних людині речей на благодійні цілі - проста і приваблива ідея, яка до того ж дозволяє розширити коло людей, що беруть участь у благодійності та волонтерстві:
1. Простота і мінімум зусиль - наприклад, просто не викинути кришку в урну, а кинути її в спеціально відведене місце; просування ідеї «кожна дрібниця може допомогти»;
2. Дивовижне перетворення дрібного і непотрібного в потужний результат на виході: допомога нужденним людям;
3. Подвійний ефект. Навіть якщо є сумніви в наявності благодійної мети, людина знає, що його внесок як мінімум корисний навколишньому середовищу;
4. Реальність і наочність результату;
5. Fun, ігрові ефекти - елемент змагальності, тяга до колекціонування;
6. Залучення дітей - виховний ефект, прилучення до благодійності і розвага;
7. Масовість і демократичність - можливість залучення широкого кола людей, незалежно від їхньої статі, віку;
8. Розвиток добросусідства і солідарності;
9. Залучення уваги до соціальної проблеми - як до екологічних завдань, так і до нужденних людей;
10. Мінімум витрат - звичайно сміття нічого не вартує, до того ж є невигадливий, але важливий посил для просування ідеї благодійності: допомагати можна не тільки грошима;
11. Вигода і раціональність - позбавлення від зайвого мотлоху, сміття, скорочення витрат на вивіз сміття та інше.
Основні ризики - це все ті загрози, які приписують такому явищу, як благодійний слактівізм (від англ. «Ледар, нероба» (slack) і «активізм»). Крім позитивного ефекту - привернення уваги та зростання обізнаності про проблему - представники некомерційного сектора б‘ють на сполох у зв‘язку з популярністю такої моделі участі. Людина ставить «лайк» на сторінці благодійної організації і відчуває, що вона уже допомогла у вирішенні кризової ситуації. Більше не потрібно нікуди ходити, нічого робити, навіть жертвувати гроші ... Як показують дослідження, той «друг», який першим ділиться постом про акцію в допомогу нужденним, з меншою ймовірністю робить пожертвування або іншу активну дію.
Якщо ви знаєте або чули про інші приклади подібних ініціатив, в вашому місті чи зустрічали в інших країнах, розкажіть нам. Надсилайте всі матеріали до нас на пошту help@ufond.ua, і ми обов‘язково про це розповімо.
Читайте також: Благодійність бізнесу: історії про допомогу від п‘яти українських компаній