Рятувати життя – не складно: історії тих, хто вже долучився до реєстру донорів кісткового мозку
БФ «Український реєстр донорів кісткового мозку» почав працювати ще на початку 2018 року. Наразі всього в світі зареєстровано 38 млн. людей, які можуть бути потенційними донорами кісткового мозку, а у цьому реєстрі вже є більше 4 тисяч українців.
Зараз в Україні роблять два види трансплантацій кісткового мозку: аутогенну або аутологічну – коли пацієнт отримує власний кістковий мозок, і алогенну – від сімейного або стороннього донора. Вперше, пересадили кістковий мозок від неспорідненого донору в Україні лише у квітні 2020 року. Зараз таких операцій вже десять.
Ми поговорили з українцями, які вже долучилися до реєстру донорів кісткового мозку та розповіли про те, як проходить ця процедура і чому це справді дуже важливо.
«Сумно від пасивності чималої кількості громадян, які часто під впливом міфів не готові спробувати допомагати іншим»
Владислав Самойленко долучився до реєстру донорів кісткового мозку у квітні 2021 року. Він розповідає, що після знайомства з волонтерами українського реєстру донорів кісткового мозку, йому подарували конверт з інструкцією та усім необхідним для взяття ДНК. Також усно розповіли більшість деталей та просили допомоги у поширенні інформації, про цей вид досі непопулярного донорства в Україні.
«На момент нашого спілкування в січні 2021 в українському реєстрі донорів кісткового мозку (УРДКМ) було всього 3700-3800 донорів (на початку червня стало 4124). Ми спільно подумали, в які тематичні та активні спільноти можна звернутись для проведення презентацій мотиваційних історій та закликів долучатись до цього виду донорства. Після цього була проведена лекція для ультрас Динамо, які досить активні в соціальній сфері і радо відгукнулись на таку ініціативу. Далі, подібні зустрічі відбувались з адвокатами Небесної сотні та корпоративними компаніями на зразок MacPaw. Такі презентації продовжують відбуватись як для бізнесу, волонтерських, так і для інших організацій. На усіх цих подіях, волонтери УРДКМ видають конверти з інструкціями та палички для взяття аналізів ДНК», – розповідає Самойленко.
Він каже, що його задача була досить простою:
- розпакував конверт;
- прочитав інструкцію;
- спеціальними паличками витер внутрішні частини щік;
- поклав в спеціальний конверт використані палички;
- заповнив коротку анкету, яку також вклав у спеціальний конверт;
- запакував і Новою Поштою відправив в Тернопіль в УРДКМ.
«Протягом кількох днів отримав підтвердження, що моє ДНК отримано і починається його перевірка. Власне процедура взяття аналізів тривала менше 5 хвилин, все дуже просто і зрозуміло. Через 2 місяці на пошту прийшов лист, яким підтвердили, що перевірили аналізи і мене зареєстрували як потенційного донора кісткового мозку», – говорить Владислав.
Він додав, що поки не отримував пропозиції стати донором кісткового мозку. І щодо очікувань, коли може статись така операція також невідомо, адже ДНК дуже різні і можна роками чекати таку пропозицію.
«Найважливішим було усвідомлення на початку самої процедури, яка може статись, у разі надходження пропозиції стати по факту донором кісткового мозку. Розвіявши страхи, я зрозумів, що це не дуже складна процедура, і мені, як 37 разовому донору крові та її компонентів, стало ясно що ризиків для мого життя та здоров’я немає. Тут радше в мене грав інтерес, – а чим відрізняється звичайне донорство від цього виду донорства?
А ще, мені сумно від пасивності чималої кількості громадян, які часто під впливом міфів, фейків не готові дізнаватись правду чи спробувати допомагати іншим. Не беру до уваги людей, яким по здоров’ю не можна. Має щось відбутись на рівні культури, коли більше людей зрозуміють що допомагати іншим, рятувати життя – це не складно та безпечно для нас самих. Звісно хотілось би більше просвітницької популяризаційної роботи (в тому числі про донорство крові, донорство кісткового мозку) від державних та муніципальних органів», – підсумував Владислав Самойленко.
«Передача стовбурових клітин – легка, безпечна і безболісна процедура»
Сергій Демтів також долучився до ініціативи у квітні 2021 року. Він розповів, що вже два роки є донором крові, а процедура забору стовбурових клітин – абсолютно безпечна та безболісна та у 80% випадків відбувається шляхом забору циркулюючої крові через вену.
«Донорство крові тепер стало невід’ємною частиною мого звичного життя. Я не зміню світ своїм донорством, але можу дати шанс життя іншій людині», — каже Сергій.
Він розповів, що спочатку заповнив форму для отримання тест-набору на сайті реєстру донорів кісткового мозку, після чого отримав тест-набір поштою, ознайомився з інструкціє та зробив самостійно тест вдома.
«Заповнив згоду та відправив мазки Новою поштою у фонд. Через два місяці отримав лист, що мене зарахували потенційним донором кісткового мозку. Передача стовбурових клітин — легка, безпечна і безболісна процедура, аналогічна донорству крові, але триває 4-5 годин», — пояснив Демтів.
Тому варто усвідомлювати, що донорство кісткового мозку — це не якась надскладна та болюча процедура для самого донору. Але це справді дуже важливо, адже кожен може допомогти врятувати чиєсь життя.
Автор Анастасія Іщенко
Читайте також – Жертвуючи біткоіни: цифрова валюта в благодійності
Зараз в Україні роблять два види трансплантацій кісткового мозку: аутогенну або аутологічну – коли пацієнт отримує власний кістковий мозок, і алогенну – від сімейного або стороннього донора. Вперше, пересадили кістковий мозок від неспорідненого донору в Україні лише у квітні 2020 року. Зараз таких операцій вже десять.
Ми поговорили з українцями, які вже долучилися до реєстру донорів кісткового мозку та розповіли про те, як проходить ця процедура і чому це справді дуже важливо.
«Сумно від пасивності чималої кількості громадян, які часто під впливом міфів не готові спробувати допомагати іншим»
Владислав Самойленко долучився до реєстру донорів кісткового мозку у квітні 2021 року. Він розповідає, що після знайомства з волонтерами українського реєстру донорів кісткового мозку, йому подарували конверт з інструкцією та усім необхідним для взяття ДНК. Також усно розповіли більшість деталей та просили допомоги у поширенні інформації, про цей вид досі непопулярного донорства в Україні.
«На момент нашого спілкування в січні 2021 в українському реєстрі донорів кісткового мозку (УРДКМ) було всього 3700-3800 донорів (на початку червня стало 4124). Ми спільно подумали, в які тематичні та активні спільноти можна звернутись для проведення презентацій мотиваційних історій та закликів долучатись до цього виду донорства. Після цього була проведена лекція для ультрас Динамо, які досить активні в соціальній сфері і радо відгукнулись на таку ініціативу. Далі, подібні зустрічі відбувались з адвокатами Небесної сотні та корпоративними компаніями на зразок MacPaw. Такі презентації продовжують відбуватись як для бізнесу, волонтерських, так і для інших організацій. На усіх цих подіях, волонтери УРДКМ видають конверти з інструкціями та палички для взяття аналізів ДНК», – розповідає Самойленко.
Він каже, що його задача була досить простою:
- розпакував конверт;
- прочитав інструкцію;
- спеціальними паличками витер внутрішні частини щік;
- поклав в спеціальний конверт використані палички;
- заповнив коротку анкету, яку також вклав у спеціальний конверт;
- запакував і Новою Поштою відправив в Тернопіль в УРДКМ.
«Протягом кількох днів отримав підтвердження, що моє ДНК отримано і починається його перевірка. Власне процедура взяття аналізів тривала менше 5 хвилин, все дуже просто і зрозуміло. Через 2 місяці на пошту прийшов лист, яким підтвердили, що перевірили аналізи і мене зареєстрували як потенційного донора кісткового мозку», – говорить Владислав. Він додав, що поки не отримував пропозиції стати донором кісткового мозку. І щодо очікувань, коли може статись така операція також невідомо, адже ДНК дуже різні і можна роками чекати таку пропозицію.
«Найважливішим було усвідомлення на початку самої процедури, яка може статись, у разі надходження пропозиції стати по факту донором кісткового мозку. Розвіявши страхи, я зрозумів, що це не дуже складна процедура, і мені, як 37 разовому донору крові та її компонентів, стало ясно що ризиків для мого життя та здоров’я немає. Тут радше в мене грав інтерес, – а чим відрізняється звичайне донорство від цього виду донорства?
А ще, мені сумно від пасивності чималої кількості громадян, які часто під впливом міфів, фейків не готові дізнаватись правду чи спробувати допомагати іншим. Не беру до уваги людей, яким по здоров’ю не можна. Має щось відбутись на рівні культури, коли більше людей зрозуміють що допомагати іншим, рятувати життя – це не складно та безпечно для нас самих. Звісно хотілось би більше просвітницької популяризаційної роботи (в тому числі про донорство крові, донорство кісткового мозку) від державних та муніципальних органів», – підсумував Владислав Самойленко.
«Передача стовбурових клітин – легка, безпечна і безболісна процедура»
Сергій Демтів також долучився до ініціативи у квітні 2021 року. Він розповів, що вже два роки є донором крові, а процедура забору стовбурових клітин – абсолютно безпечна та безболісна та у 80% випадків відбувається шляхом забору циркулюючої крові через вену.«Донорство крові тепер стало невід’ємною частиною мого звичного життя. Я не зміню світ своїм донорством, але можу дати шанс життя іншій людині», — каже Сергій.
Він розповів, що спочатку заповнив форму для отримання тест-набору на сайті реєстру донорів кісткового мозку, після чого отримав тест-набір поштою, ознайомився з інструкціє та зробив самостійно тест вдома.
«Заповнив згоду та відправив мазки Новою поштою у фонд. Через два місяці отримав лист, що мене зарахували потенційним донором кісткового мозку. Передача стовбурових клітин — легка, безпечна і безболісна процедура, аналогічна донорству крові, але триває 4-5 годин», — пояснив Демтів.
Тому варто усвідомлювати, що донорство кісткового мозку — це не якась надскладна та болюча процедура для самого донору. Але це справді дуже важливо, адже кожен може допомогти врятувати чиєсь життя.
Автор Анастасія Іщенко
Читайте також – Жертвуючи біткоіни: цифрова валюта в благодійності