Що таке благодійність?




«Коли ти робиш щось для інших від душі, не чекаючи подяки, хтось записує це в книгу доль і посилає щастя, про яке ти навіть не мріяв». ©Анджеліна Джолі

Кожен раз в даній темі ми цікавимось у наших інтерв‘юерів про те, яке місце благодійність займає в їх житті і в серці. У їх відповідях хтось із нас шукає мотивацію, хтось шукає героя зі схожими думками і ставленням, а кому-то просто цікаво почитати і провести паралель між різними поглядами.


Світлана Хіноцька, PR-менеджер ГК «Молочний альянс»:

Яке значення для вас має термін - благодійність?

У поняття «благодійність» я вкладаю кілька значень, які для мене об‘єднані одним змістом. По-перше, це поняття має на увазі «творити благо» (без вигоди); по-друге, благодійність визначається, як «дуже потрібна і важлива справа»; по-третє, благодійність є індикатором рівня розвитку суспільства і країни в цілому; по-четверте, - це, по суті, власне наш внесок в розвиток країни і суспільства. Якщо у тебе є можливість зробити щось добре, потрібне, корисне для кого-то без будь-якої жадібної вигоди - то потрібно цим обов‘язково займатися в міру твоїх успіхів і можливостей. А якщо цей успіх дає тобі можливість вибирати, якого масштабу допомогу ти можеш надати, то тут вже ти сам вирішуєш, скільки ти можеш віддати. Причому, це може бути допомога не тільки нужденним, а й активним людям, які мають талант і вміння, але не мають фінансових коштів і можливостей, щоб їх розвивати і знову-таки направляти на благо.

На вашу думку, людині або організації необхідно афішувати свою благодійну діяльність, або все ж варто робити це анонімно?

Існує багато думок щодо того, чи потрібен піар благодійності. Одні вважають, що говорити про це нескромно, що це - самореклама. Інші, дивляться на цю ситуацію з іншого боку: коли людина повідомляє про свої добрі справи, адже це може послужити прикладом для інших. І насправді, адже немає нічого страшного, неправильного і ганебного в тому, що люди, оточення будуть знати про це. Я вважаю, що, якщо ти говориш про те, що допоміг комусь, то ця інформація може привернути більше уваги інших людей, які теж можуть і хочуть допомогти. Правда, в цьому моменті головне - не перейти грань, і не переплутати афішування з хвастощами. Допомагати нужденним людям, і при цьому афішувати свою діяльність тільки заради похвали, з боку є, як мінімум, непорядно. Якщо говорити про те, що ти зробив добро, то потрібно показувати реальні результати цього добра. І тоді у людей не буде приводу для «зради», «сумнівів» і т.д.

Як ви вважаєте, допомагати, в першу чергу, повинні люди публічні, у яких більше фінансових можливостей, або все ж цим повинен займатися кожен, не залежно від свого статусу і рівня доходів?

Мені здається, що в благодійності взагалі не можна ділити людей на багатих і бідних. Адже, кажучи про благодійність, ми не говоримо про фінанси, ми говоримо про благі справи. Це може бути фізична допомога і фінансова, яку можуть надати абсолютно різні люди з абсолютно різним достатком і можливостями. Погодьтеся, що, іноді, 10 копійок з акційної упаковки молока, яку Ви купите, можуть врятувати чиєсь життя.


Марія Артеменко, засновниця «Центру розвитку благодійності» і «Клуб добродіїв»:

Марія, яке значення для вас має такий термін як - благодійність?


Особисто для мене благодійність - це енергія життя. Був переломний момент, коли усвідомила, що ми прийшли в цей світ не стільки споживати, як створювати, віддавати. Зрозуміла, що хочу кожен день засинати з думкою, що не дарма прожила день, не просто так існую. Цей план дозволяє реалізовувати добрі справи. Вірю, що в кожному з нас багато світла і можливостей зробити внесок в той кращий світ, про який ми всі мріємо. Це ж не про надлишок грошей і часу, це, в першу чергу, про відкрите серце.

На вашу думку, людині або організації необхідно афішувати свою благодійну діяльність або робити це анонімно?

Потрібно розповідати про позитивний досвід, так само як і про негативний. Позитивний буде надихати людей, хтось знайде у вашій історії себе, зверне увагу, адже навіть маленьке повідомлення може стати натхненням. Так само потрібно говорити про переживання і негативний досвід. Ми звикли сприймати помилки, як щось критично огидне. Але помилки - це також інформація, яка може стати корисною для інших, попередити неефективні дії, або розчарування.
Благодійність часто знаходиться в зоні емоцій. Я б радила все ж відокремлювати раціо від емоціо, апелювати більше практичною інформацією, не оцінювати критично «перемога» чи «зрада», багато знаходиться між ними. Не бійтеся включати критичне мислення. Теорія ефективного альтруїзму як раз підводить нас до того, що потрібно поєднувати гаряче серце з холодною головою, щоб приймати ефективні рішення в благодійності. Саме цю ідею ми активно пропагуємо в Центрі розвитку благодійності.

Як Ви вважаєте, допомагати в першу чергу повинні публічні люди, у яких є більш фінансових можливостей, або все ж цим повинна займатися кожна людина незалежно від свого статусу і доходів?

Допомагати може кожен! Добре слово, послуги, юридичні консультації, волонтерство, підтримка грошима, фізична сила або особисті ресурси, ви можете запропонувати все, що завгодно. Головне бажання! Мені дуже імпонує приклад з Італії. Виявляється, у них існує окремий вид волонтерства, який називається «вуха». Ти просто приходиш і слухаєш людину. Важливо знайти комфортні добрі справи, які будуть вас наповнювати енергією і радістю. Відразу попереджаю! Добрі справи роблять позитивний вплив на здоров‘я і щастя людей. Тому, якщо вам не потрібні позитивні зміни в житті і хороше самопочуття, добрі справи не для вас.


Оксана Тернова, засновниця БФ «Dyvo.ua»:

Оксана, що для вас значить благодійність?

Мені складно відповісти на це питання. У мене було і є бажання змінити світ на краще. У якийсь момент я зрозуміла, що це вже не просто бажання, а певна необхідність. Виходячи з цього я і вирішила створити свій благодійний фонд.

Чи варто афішувати свою благодійну діяльність?

Однозначно, благодійність афішувати необхідно. Зрозуміло, кимось із оточення це може бути сприйнято негативно - засуджувати у нас люблять, а робити не дуже. Я знаю людей, які допомагають тим чи іншим способом, але мовчать про це, тому що "допомагати треба тихо". Чесно кажучи, я сама дуже соромлюся, коли пишу або говорю про фонд. Але це неправильно - три людини засудять, а одного це спонукає до дії. А один - це вже більше ніж нуль.

Чи повинна благодійність бути соціальним обов‘язком кожної людини?

Я вважаю, що ніхто не зобов‘язаний, тільки тому що може. Це повинно бути виключно на добровільних засадах. А що стосується рівня достатку - то допомагати можна не тільки матеріально. Іноді досить зробити простий репост в соцмережах - секунда часу і безкоштовно; замість того, щоб купити породистого вихованця - підібрати на вулиці або взяти з притулку. Ту ж кров піти здати. Варіантів багато. Але, повторюся, тільки щиро і добровільно.

Чи можливо прищепити людям бажання займатися благодійністю?

Звичайно. Впевнена, що можна розробити соціальні проекти на тему благодійності для навчальних закладів. В першу чергу, освітні/інформативні, а також міні-проекти реальної допомоги.

Читайте також: Кирило Сергєєв, Анастасія Д`якова і Роман Холодов - Що таке благодійність?