Без тесту нікуди: як наразі відбувається госпіталізація пацієнтів




Віднедавна, усім пацієнтам, яких госпіталізують до стаціонарів і на планові операції, мають обов’язково проводити ПЛР-тести на коронавірус, задля попередження розповсюдження захворювання всередині лікарень. Але є одне «але» - хто саме має проводити ці тести і за якою саме процедурою? Дати однозначну відповідь на третій місяць карантину й досі складно…

Де-юре ситуація

У травні на черговому брифінгу МОЗ його очільник Максим Степанов заявив, що прийнято Наказ (20.05.2020 р. № 1227), є Постанова (від 04 травня 2020 р. №332) уряду про відновлення проведення планових операцій, перш за все онкологічних та кардіологічних, але з попередньо зробленим пацієнтам ПЛР-тестом.

Усі без винятку пацієнти, які будуть проходити госпіталізацію у зв’язку з плановою операцією, будуть спочатку проходити ПЛР-дослідження на Сovid-19, а потім мають пройти ще й етап самоізоляції протягом 2-3-х днів, тобто за планом результати хотіли б знати ще поки пацієнт залишається вдома. Також, МОЗ чітко прописав механізм забору біоматеріалу для проведення тестувань хворих на коронавірус і визначив, що це є безпосередньою функцією мобільних бригад. Ці бригади приїжджають додому до пацієнта і там відбирають у нього матеріал на дослідження, аби контактні особи або люди, у яких вже є ознаки захворювання, нікуди не виходили з дому.

Окремо міністр наголосив, що все це буде проводитися безкоштовно, держава має таку можливість і постійно закуповує необхідне обладнання і нові додаткові тести, за рахунок Стабфонду (Стабілізаційний фонд на 124 млрд грн, створений прем’єр-міністром Шмигалем за рахунок перерозподілення бюджетних коштів державного бюджету України).

«МОЗ розробило алгоритм тестування громадян, які надходять на планову госпіталізацію для лікування своїх захворювань. Згідно з цим алгоритмом, особа, котра потребує госпіталізації, за направленням лікаря за місцем проживання проходить ПЛР-тестування, два-три дні перебуває на самоізоляції, і якщо тест негативний, тобто людина не хвора, надходить до лікарні. В «Охматдиті» в нас був єдиний випадок, коли пацієнту за власні кошти зробили тест на коронавірус. МОЗ зробив відповідні висновки. Країна жодного разу за час свого існування не перебувала на карантині. Всі алгоритми, які ми пропонуємо, нові для нас. Але ми дуже швидко їх удосконалюємо, робимо зручними», – пояснив Степанов.

Ситуація де-факто

На місцях проанонсований план дій дещо відрізняється. Так, лікарні отримали відповідні нормативні документи від МОЗ, згідно з якими видали свої внутрішні розпорядження про порядок консультації пацієнтів в поліклініці і госпіталізації до клініки, листи епідеміологічного огляду. Але все це лише ретранслює тезу документів МОЗ: 1) Пацієнт може бути проконсультований в поліклініці і госпіталізований за умови проведення дообстеження (див. додаток до Наказу МОЗ України №1227): ПЛР обов’язково для осіб з імуносупресією; для інших груп ІФА IgМПЛР; якщо ІФА позитивне; 2) Всім пацієнтам, які звертаються в поліклініку і госпіталізуються має бути заповнений «листок епідеміологічного огляду» із зазначенням результату і дати ПЛР і/або ІФА IgМ – тесту на COVID-19 (форма додається); 3) При госпіталізації пацієнтів з діагнозом «пневмонія», підвищеною температурою тіла або осіб, що мали контакт з хворими на COVID-19 виконання ПЛР-тесту строком до 3-х діб обов`язкове. Тобто документи про те, як має бути МОЗ надало, а документи з механізмом, як саме це проводити – ні. Де мають проводитися ці тести? В лікарнях про це нічого не знають і лише розводять руками. По факту на третій місяць карантину ситуація змінилася тільки у сенсі розширення списку комерційних лабораторій, в яких за власний кошт можна зробити ПЛР-тест із діапазоном цін від 1800 грн до 3000 грн, і з очікуванням результатів до 2-3-х днів.

Накази VS реалій потужностей лабораторій в регіонах

Вітчизняна система охорони здоров’я виявились не готовою до такої кількості аналізів. Українці по кілька тижнів чекають результатів ПЛР-діагностики, а вірусологічні лабораторії працюють у 3 зміни і без вихідних. Через перевантаження обласних лабораторних центрів, біологічний матеріал везуть до сусідніх лабораторій, або ж до Києва.

Наприклад, у лабораторіях Львова не встигають обробляти всі проби на тест ПЛР, і люди очікують на результати від тижня до двох. Величезні черги й охочих, щоб здати проби. Ще донедавна, біля приймального відділення обласної інфекційної лікарні у Львові були великі черги людей, щоб здати проби на дослідження щодо коронавірусної інфекції. Поруч стояли як особи з підозрою, так і ті, кому потрібно було проводити хірургічне втручання. Адже без довідки з результатом на Сovid-19 не госпіталізують.

Зараз біля лікарні ніякої черги немає, і намет, де брали проби, закрили. Сьогодні на Львівщині 4 лабораторії досліджують тести на коронавірусну інфекцію. У холодильниках зберігається понад 2500 необроблених зразків. Щоб їх усі перевірити, потрібно щонайменше 8 днів. Але щодня додаються від 500 до 600 нових проб із усієї області. Біля лабораторій черги машин із районів, якими приїхали медичні працівники, щоб здати на дослідження відібраний у людей матеріал.

«У день ми проводимо 300–400 досліджень. Тому ми не встигаємо переробити і видати результати людям. Ті особи, які госпіталізовані чи на самоізоляції, то для них не має значення, скільки днів чекати на результат, бо лікуються. Ми робимо тільки безоплатні дослідження, тільки за офіційними зверненнями. Приватні лабораторії відправляють проби у Київ, де мають угоди, – каже керівник Лабораторного центру Львівщини Роман Павлов.

«Полімерна ланцюгова реакція – це складний і тривалий процес. А люди думають, що це те саме, що зробити біохімічний аналіз крові. Ні, це неправда. Лише саме дослідження триває 9-10 годин, а до цього ще потрібно підготувати сам біоматеріал. Іноді цей процес теж забирає багато часу. Деколи взагалі доводиться робити повторно дослідження, бо у пробі може бути замало збудника, через це потрібно нарощувати ДНК і РНК. Тому ПЛР- тест не робиться за 9 годин, треба це розуміти. І якщо є затримки, то вони виникають не через якісь наші забаганки, а через те, що це є дуже великий обсяг роботи», – додає Павлов.

Є, звісно, й така когорта пацієнтів, у яких за станом здоров’я просто немає того часу, тих двох тижнів. Здебільшого це онкохворі. Їх вихід – проходження тестування у приватних лабораторіях, де відповідь можна отримати від 2 до 5 днів, вартість - понад 2 тисячі гривень.

У ще одному обласному центрі, Луцьку, ситуація аналогічна – лабораторні системи вкрай перевантажені. Лабораторії працюють понаднормово, без вихідних і практично в цілодобовому режимі, роблять аналізи до третьої ночі. Усе тому, що в Україні бракує обладнання, лабораторій та фахівців для проведення ПЛР-тестування.

За словами фахівця Центру громадського здоров’я Тараса Остапчука, перевантаження виникає, бо не у всіх лабораторіях є автоматичні станції екстракції. Вони дозволяють проводити набагато більше досліджень, тому що екстракція не робиться вручну. Такі автоматичні станції планується закупити до всіх лабораторій у найближчий час.

А ось у Житомирі вирішили не чекати обіцяної допомоги від держави і самі знайшли у місцевому бюджеті 1,5 млн грн на лабораторію. Адже 2 тижні тому через перевантаження обласна лабораторія кілька днів не приймала нових зразків. Біологічний матеріал везли до Києва. Нині вона здійснює 200 ПЛР-досліджень на добу. Та з появою нової лабораторії вона зросте до 800 тестів, а вартість буде в рази менша, аніж зараз на ринку України.

Слово лікаря

Недосконалою є й сама система проведення попередньої госпіталізації в інфекційні відділення людей без інфекційної патології, адже вони наражаються на небезпеку і ризик все ж отримати її там. Коротко про те, що відбувається у місті Києві розповідає лікар-інфекціоніст Євген Дубровський:

«В столиці працює наказ, згідно з яким кожний пацієнт із ознаками запалення легень має бути госпіталізований ЛИШЕ в інфекційний стаціонар. Не важливо, чи є Ковід, чи ні. Лише підозра на пневмонію. Теоретично, це вірний крок, адже серед заражених може бути людина з коронавірусом, яка потім заразить соматичне відділення. Так вже було, так закривали цілі лікарні. Тому потрібен час і місце на обстеження та сортування хворих, щоб виявити заразних на Ковід до поступлення в загальні палати. Але практично це призвело до безконтрольного завалення, закладання інфекційного госпіталю. Ким?! Пацієнтами з коронавірусом? Аж ніяк! Підтверджених випадків дуже мало. Вся величезна, безмежна кількість пацієнтів – це хронічні, важкі, не ходячі хворі з цілою низкою супутніх захворювань. Онкологія, стан після інсульту, кардіогенні набряки легень, застійні пневмонії… Все це зараз і є наші пацієнти в інфекційному стаціонарі. Що вони тут роблять? Чекають на ПЛР! А потім переводяться в інші лікарні. На це йде доба-дві. Масове поступлення кожного дня, потім масовий перевод в інші заклади після отримання негативного результату… втрачений час, виснаження для пацієнта, довжелезні черги швидких на прийом, потім знову переводи та очікування…жах, втома, нераціональність. Медики валяться з ніг. Неможливо ефективно працювати, коли 7-мільйонне місто, як через жернова, перемелюється через одну лікарню! Треба негайно розгортати ізолятори в кожній великій лікарні. Треба відокремлювати поверхи, корпуси для сортування та обстеження хворих в кожному опорному закладі. Робити ПЛР в амбулаторіях швидко, а не 10 діб!», – наголошує Дубровський.

Тому наразі госпіталізація і тестування – це історія не про ефективність запобігання розповсюдження захворюваності, а це історія про метод спроб і помилок та апробацію кабінетно-паперових наказів у польових палатно-медичних реаліях. Написати мало, треба забезпечити. І результати будуть тоді, коли ці великі кабінети з псевдофахівцями, які затверджують «правильні» накази, що працюють бодай на папері, і аж ніяк не на практиці, нарешті почнуть чути і слухати, слухати і чути ті маленькі палати, в яких не завдяки, а всупереч всій ірраціональній системі кожного дня, цілодобово і без вихідних рятують життя дійсно компетентні і кваліфіковані люди, лікарі-професіонали.

Автор Катерина Стебельська

Інші новини та статті