Онлайн, креативність та оперативність: якою буде благодійність в Україні в 2021 році
У 2020 році світ істотно змінився: країни закривалися на карантин, багато підприємств та фірми призупиняли свою роботу, люди були змушені місяцями сидіти по домівках. Коронавірус вплинув на всі сфери життя і, природно, торкнувся благодійності. Благодійним фондам та організаціям теж довелося адаптуватися під нову реальність. Багато хто почав збирати кошти для допомоги лікарням й медикам в боротьбі з COVID-19 або ж для допомоги тим, хто шукав апарати штучної вентиляції легенів для того, щоб впоратися з хворобою.
Ми запитали у представників благодійного сектору, як, на їхню думку, зміниться благодійність в Україні в 2021 році, яких тенденцій очікувати і до чого готуватися.
Уход в онлайн та боротьба з коронавірусом
Лариса Сідельник, координатор програм Всеукраїнського благодійного фонду «Крона», говорить, що найбільш травматичним для благодійного сектора став перехід в віртуальну площину. Багато організацій будували свою роботу безпосередньо з бенефіціарами. Це ті паровози, які тягнуть всю безпосередню роботу з нужденними, хто найбільш чутливий до потреб вразливих груп і фактично «зшиває» величезні діри соціальних проблем. Неможливість зустрічей з підопічними, візитів в установи, скасування оффлайн-заходів, де можна будувати партнерства і залучати ресурси – значна втрата. Набагато складніше зараз завоювати увагу потенційних донорів й мотивувати їх без особистих контактів.
«У свою чергу це сприяло появі нових форматів роботи та фандрайзингу. Діджитал благодійність точно буде з нами в 2021-му й далі. Онлайн навчання, стрімінг, блогінг, входження в нові популярні соцмережі, використання готових програм для креативу, таргетинг, онлайн реклама – тепер наш арсенал донесення до людей проблем, які ми вирішуємо, звітності, залучення коштів. З‘явилися нові онлайн платформи для фандрайзингу. Це соціальні підприємства, маркетплейси, які дають майданчик благодійним організаціям та жертводавцям «зустрітися». Більшість з них заробляють, приймаючи відсоток від пожертвувань», – розповідає Лариса Сідельник.
Ще один тренд на думку Лариси Сідельник – маркетинг на благодійній тематиці, проникнення бізнесу в благодійність. Наприклад, люди з комерційного сектора йдуть в благодійний, створюють свою організацію або проект, застосовуючи бізнес-підходи, знання та ідеї для фінансової стійкості своїх проектів. І це стимулює «традиційні» благодійні організації зі своїми гуманітарними місіями вчитися «продавати», «рекламувати», створювати креативні інфоприводи, заробляти.
«Ще важлива, на мій погляд тенденція – запит на чесність, щирість. У минулому році у багатьох людей загострився bullshit detector. Люди стали краще відчувати фальшивку, брехню, маніпуляції, шахрайство. Ми навчилися відрізняти де тільки піар на благодійності, а де реальна дія. Зараз вже навряд чи спрацює так ефективно захід, в прозорості якого люди можуть сумніватися. Саме тому благодійникам треба будувати свої комунікації та програми максимально чесно, професійно. Чи не перебільшувати свої досягнення, а показувати результат», – зазначила Сідельник.
Також, Лариса Сідельник додала, що пандемія вплинула і на напрямки діяльності багатьох організацій. В цьому році ми відчуємо зменшення надходжень у ті сфери, з якими працювали до 2020 року. Бізнес й люди збідніли. Більш активна підтримка може бути в сфері боротьби з ковід-19, допомоги лікарням, інформаційним проектам.
Вадим Хаджиоглов, глава МБФ «Центр соціальних проектів майбутнього», зазначив, що зараз важко говорити про те, як же зміниться благодійність в цілому в нашій країні, так як на прикладі попереднього року ми зрозуміли, що в один момент звичне життя може сильно змінитися.
«Говорячи конкретно про напрямки, які планує здійснювати наш фонд – це дотримуватися стратегії розпочатої в 2020 році. Велику увагу будемо приділяти допомоги лікарням в боротьбі з коронавірусом, а також максимальний уход в онлайн - ми намагаємося перетворити благодійні внески в максимально доступну дію, щоб робити добро було просто в умовах домашньої ізоляції під час локдауну», – пояснив Вадим Хаджиоглов.
Колаборація та заповнення прогалин
Ірина Гуцал, директор благодійної платформи dobro.ua, каже, що 2020 рік змусив благодійні фонди адаптуватися до нових обставин, тому 2021 буде про оперативність, креативність й колаборацію.
«Оскільки ми залишилися буквально без фізичних зустрічей, то переважно всі благодійні активності залишаться онлайн. А в діджітал конкурувати доводиться з будь-яким контентом, від новин до реклами, тому підхід до створення контенту необхідно міняти. Благодійникам тепер слід витрачати більше часу й ресурсів на створення контенту для своїх проектів, адже контент - це наш головний спосіб залучення людей та засобів», – зазначила Гуцал.
Ірина Гуцал додала, що завдяки пандемії вони навчилися оперативно підлаштовуватися до потреб суспільства і вирішувати наявні проблеми швидко й ефективно. Обороти зменшити вже не вдасться. Усюди, де держава залишила прогалини, вони оперативно брали участь та знаходили сучасні інструменти для їх подолання.
«Взаємодія благодійних фондів та бізнесу вийде на новий етап, адже під час COVID-19 корпоративний сектор побачив, який величезний вплив він має на соціальне життя країни і відчув запит своїх споживачів, які хочуть бути причетними до змін і спостерігати масштабний результат, не докладаючи надвеликих зусиль. Люди хочуть й прагнуть бути частиною великих історій, які змінюють країну на краще», – підсумувала Ірина Гуцал.
Прозорість взаємодій та важливість беззастережної допомоги
Катерина Жук, директорка ГО "Charity Tuner" розповідає, що за підсумками 2020 року, року пандемії та колапсу медичної, податкової та соціальної сфер, можна вже сказати однозначно – прозорість взаємодій Фонд-Донор-Влада вийшла на новий рівень.
«Бізнесу, вже стали не важливі піар-складові соціальної відповідальності. Зникли, практично повсюдно, проплачені сюжети, безглузді корпоративні проекти та дивні ідеї, які не зв‘язуються ні з напрямком бізнесу ні з реальними потребами. Донори встали стіною й допомогли тут і зараз, але нарешті постаралися зробити це максимально ефективно, як і належить діяти реальному бізнесу. Я більш ніж впевнена, що тенденція збережеться і на пост-пандемійний час. Наше спільне завдання – я маю на увазі і благодійний сектор, і реципієнтів фондів, і лікарні, і держоргани – показати, і розповісти про важливість саме такої допомоги, зрозумілою і беззастережної. І тоді всі виграють. Не менш важливо й те, що бізнес почав прислухатися до необхідності в принципі. Лікарням – ок, тут й зараз ми допоможемо лікарням. Концентратори людям – ок, тут й зараз ми допоможемо рятувати життя», – зазначила Катерина Жук.
Також, вона додала, що донорам стало важливо знати і бачити, куди і на що конкретно пішла їхня допомога, бачити звіти, бачити й знати деталі. Крім того, пандемія розкрила ті сфери, які часто залишалися «за кадром», тому що соціально незабезпечені, літні, люди з хронічними захворюваннями та інвалідністю потрапили в максимальну зону ризику. Та їм теж пішла допомога від бізнесу.
«Всі ці історії успішної взаємодії обов‘язково матимуть продовження. І наступний крок – бізнес зрозуміє той обсяг роботи, який в реальному житті роками виконували і виконують некомерційні організації, і почнуть допомагати на адміністративні витрати, як це вже давно відбувається в цивілізованому світі. Дивно це вимовляти вголос, але весь цей кошмар, за підсумками, для некомерційного сектора вийде в плюс після пандемії», – підсумувала Катерина Жук.
Потужні партнери для бізнесу й натхнення для людей
Марія Артеменко, засновниця і керівниця благодійного фонду «Клуб Добродіїв», говорить, що 2021 рік також пройде під егідою пандемії, карантину та локдаунов. Карантин та початок пандемії показав, що дуже мало благодійних організацій готові менеджеріть та надавати сервіс для бізнесу.
«Для бізнесу, який готовий був виділяти кошти, питання пошуку партнерів, які б могли ефективно, швидко реалізувати великі суми грошей стояло досить гостро. Часто це закривали піар агентства, а не благодійні фонди. Мені здається, що це цікавий момент. Громадським й благодійним організаціям слід подумати – як ми можемо стати потужним партнером для бізнесу, для держави і думати про те, ким ми повинні стати, щоб бути незамінними і до нас зверталися як до експертів, які можуть реалізувати допомогу», – говорить Марія Артеменко.
Марія зазначила, що пандемія той факт, що лавмаркі й потужні спільноти працюють. Тому якщо говорити про волонтерський фандрайзинг, то люди довіряють людям.
«На мою думку, зараз кількість людей, які готові підтримувати рішення соціальніх проблем часом, грошима й талантом більше, ніж фондів і громадських організацій, які це опрацьовують. Можливостей для благодійних фондів з точки зору фандрайзингу та залучення допомоги більше, ніж ми собі уявляємо. Тому головне питання як зробити крок вперед і конвертувати це бажання людей змінювати, допомагати й підтримувати один одного в ефективні дії, ефективну допомогу через благодійні чи громадські організації», – пояснила Артеменко.
Також, Марія додала, що новим трендом однозначно буде гнучкість організацій. На прикладі «Клубу Добродіїв», пандемія принесла потужний поштовх у бік гнучкості, і зараз вони інтегрують її в повсякденне життя фонду. Стратегія - це добре, але світ змінюється швидко, за 3 дні оголошуються локдауни, карантини і потрібно бути готовими морально і психологічно до змін і адаптації. Або ставити на паузу, або запускати і не соромитися відходити від стратегії, якщо зараз щось може бути більш актуальним. Для цього потрібно тримати в полі й пам‘ятати заради чого взагалі існує організація.
«Ми хочемо бути там, де ми потрібні і для цього іноді потрібно дуже швидко перебудовуватися, і реагувати на потреби людей, дітей, чути біль аудиторії, з якою ви працюєте, для того, щоб бути максимально корисним. Потрібно давати людям рішення. Як приклад, можу навести ситуацію з пожежами в Чорнобилі. Коли спалахнули пожежі, вся стрічка фейсбуку була в гнівних повідомленнях, але ніхто не давав інструменту для вирішення цього питання. І ми в партнерстві з UАnimals вирішили бути дійсно корисними, а не множити пости, про те, як все жахливо. Це партнерство було абсолютно нетиповим і незапланованим. За три години загального збору, ми зібрали понад 350 тисяч гривень і навіть змушені були його зупинити, тому що запиту на більшу кількість грошей для благодійної допомоги не було. І це приклад того, що потрібно давати рішення, а не тільки комунікувати проблематику», – каже Артеменко.
Марія підсумувала, що варто дотримуватися позитиву - в тренді благодійність без жалю. Ми всі хочемо жити в кращому світі, люди не хочуть сліз і тільки жертвувати, люди хочуть бути корисними допомогою, яку вони можуть дати. Благодійність не повинна додавати біль в життя людей, вона повинна давати натхнення.
Автор Анастасія Іщенко
Читайте також - Що важливо знати, якщо ви хочете знайти роботу в благодійності
Ми запитали у представників благодійного сектору, як, на їхню думку, зміниться благодійність в Україні в 2021 році, яких тенденцій очікувати і до чого готуватися.
Уход в онлайн та боротьба з коронавірусом
Лариса Сідельник, координатор програм Всеукраїнського благодійного фонду «Крона», говорить, що найбільш травматичним для благодійного сектора став перехід в віртуальну площину. Багато організацій будували свою роботу безпосередньо з бенефіціарами. Це ті паровози, які тягнуть всю безпосередню роботу з нужденними, хто найбільш чутливий до потреб вразливих груп і фактично «зшиває» величезні діри соціальних проблем. Неможливість зустрічей з підопічними, візитів в установи, скасування оффлайн-заходів, де можна будувати партнерства і залучати ресурси – значна втрата. Набагато складніше зараз завоювати увагу потенційних донорів й мотивувати їх без особистих контактів. «У свою чергу це сприяло появі нових форматів роботи та фандрайзингу. Діджитал благодійність точно буде з нами в 2021-му й далі. Онлайн навчання, стрімінг, блогінг, входження в нові популярні соцмережі, використання готових програм для креативу, таргетинг, онлайн реклама – тепер наш арсенал донесення до людей проблем, які ми вирішуємо, звітності, залучення коштів. З‘явилися нові онлайн платформи для фандрайзингу. Це соціальні підприємства, маркетплейси, які дають майданчик благодійним організаціям та жертводавцям «зустрітися». Більшість з них заробляють, приймаючи відсоток від пожертвувань», – розповідає Лариса Сідельник.
Ще один тренд на думку Лариси Сідельник – маркетинг на благодійній тематиці, проникнення бізнесу в благодійність. Наприклад, люди з комерційного сектора йдуть в благодійний, створюють свою організацію або проект, застосовуючи бізнес-підходи, знання та ідеї для фінансової стійкості своїх проектів. І це стимулює «традиційні» благодійні організації зі своїми гуманітарними місіями вчитися «продавати», «рекламувати», створювати креативні інфоприводи, заробляти.
«Ще важлива, на мій погляд тенденція – запит на чесність, щирість. У минулому році у багатьох людей загострився bullshit detector. Люди стали краще відчувати фальшивку, брехню, маніпуляції, шахрайство. Ми навчилися відрізняти де тільки піар на благодійності, а де реальна дія. Зараз вже навряд чи спрацює так ефективно захід, в прозорості якого люди можуть сумніватися. Саме тому благодійникам треба будувати свої комунікації та програми максимально чесно, професійно. Чи не перебільшувати свої досягнення, а показувати результат», – зазначила Сідельник.
Також, Лариса Сідельник додала, що пандемія вплинула і на напрямки діяльності багатьох організацій. В цьому році ми відчуємо зменшення надходжень у ті сфери, з якими працювали до 2020 року. Бізнес й люди збідніли. Більш активна підтримка може бути в сфері боротьби з ковід-19, допомоги лікарням, інформаційним проектам.
Вадим Хаджиоглов, глава МБФ «Центр соціальних проектів майбутнього», зазначив, що зараз важко говорити про те, як же зміниться благодійність в цілому в нашій країні, так як на прикладі попереднього року ми зрозуміли, що в один момент звичне життя може сильно змінитися. «Говорячи конкретно про напрямки, які планує здійснювати наш фонд – це дотримуватися стратегії розпочатої в 2020 році. Велику увагу будемо приділяти допомоги лікарням в боротьбі з коронавірусом, а також максимальний уход в онлайн - ми намагаємося перетворити благодійні внески в максимально доступну дію, щоб робити добро було просто в умовах домашньої ізоляції під час локдауну», – пояснив Вадим Хаджиоглов.
Колаборація та заповнення прогалин
Ірина Гуцал, директор благодійної платформи dobro.ua, каже, що 2020 рік змусив благодійні фонди адаптуватися до нових обставин, тому 2021 буде про оперативність, креативність й колаборацію. «Оскільки ми залишилися буквально без фізичних зустрічей, то переважно всі благодійні активності залишаться онлайн. А в діджітал конкурувати доводиться з будь-яким контентом, від новин до реклами, тому підхід до створення контенту необхідно міняти. Благодійникам тепер слід витрачати більше часу й ресурсів на створення контенту для своїх проектів, адже контент - це наш головний спосіб залучення людей та засобів», – зазначила Гуцал.
Ірина Гуцал додала, що завдяки пандемії вони навчилися оперативно підлаштовуватися до потреб суспільства і вирішувати наявні проблеми швидко й ефективно. Обороти зменшити вже не вдасться. Усюди, де держава залишила прогалини, вони оперативно брали участь та знаходили сучасні інструменти для їх подолання.
«Взаємодія благодійних фондів та бізнесу вийде на новий етап, адже під час COVID-19 корпоративний сектор побачив, який величезний вплив він має на соціальне життя країни і відчув запит своїх споживачів, які хочуть бути причетними до змін і спостерігати масштабний результат, не докладаючи надвеликих зусиль. Люди хочуть й прагнуть бути частиною великих історій, які змінюють країну на краще», – підсумувала Ірина Гуцал.
Прозорість взаємодій та важливість беззастережної допомоги
Катерина Жук, директорка ГО "Charity Tuner" розповідає, що за підсумками 2020 року, року пандемії та колапсу медичної, податкової та соціальної сфер, можна вже сказати однозначно – прозорість взаємодій Фонд-Донор-Влада вийшла на новий рівень. «Бізнесу, вже стали не важливі піар-складові соціальної відповідальності. Зникли, практично повсюдно, проплачені сюжети, безглузді корпоративні проекти та дивні ідеї, які не зв‘язуються ні з напрямком бізнесу ні з реальними потребами. Донори встали стіною й допомогли тут і зараз, але нарешті постаралися зробити це максимально ефективно, як і належить діяти реальному бізнесу. Я більш ніж впевнена, що тенденція збережеться і на пост-пандемійний час. Наше спільне завдання – я маю на увазі і благодійний сектор, і реципієнтів фондів, і лікарні, і держоргани – показати, і розповісти про важливість саме такої допомоги, зрозумілою і беззастережної. І тоді всі виграють. Не менш важливо й те, що бізнес почав прислухатися до необхідності в принципі. Лікарням – ок, тут й зараз ми допоможемо лікарням. Концентратори людям – ок, тут й зараз ми допоможемо рятувати життя», – зазначила Катерина Жук.
Також, вона додала, що донорам стало важливо знати і бачити, куди і на що конкретно пішла їхня допомога, бачити звіти, бачити й знати деталі. Крім того, пандемія розкрила ті сфери, які часто залишалися «за кадром», тому що соціально незабезпечені, літні, люди з хронічними захворюваннями та інвалідністю потрапили в максимальну зону ризику. Та їм теж пішла допомога від бізнесу.
«Всі ці історії успішної взаємодії обов‘язково матимуть продовження. І наступний крок – бізнес зрозуміє той обсяг роботи, який в реальному житті роками виконували і виконують некомерційні організації, і почнуть допомагати на адміністративні витрати, як це вже давно відбувається в цивілізованому світі. Дивно це вимовляти вголос, але весь цей кошмар, за підсумками, для некомерційного сектора вийде в плюс після пандемії», – підсумувала Катерина Жук.
Потужні партнери для бізнесу й натхнення для людей
Марія Артеменко, засновниця і керівниця благодійного фонду «Клуб Добродіїв», говорить, що 2021 рік також пройде під егідою пандемії, карантину та локдаунов. Карантин та початок пандемії показав, що дуже мало благодійних організацій готові менеджеріть та надавати сервіс для бізнесу. «Для бізнесу, який готовий був виділяти кошти, питання пошуку партнерів, які б могли ефективно, швидко реалізувати великі суми грошей стояло досить гостро. Часто це закривали піар агентства, а не благодійні фонди. Мені здається, що це цікавий момент. Громадським й благодійним організаціям слід подумати – як ми можемо стати потужним партнером для бізнесу, для держави і думати про те, ким ми повинні стати, щоб бути незамінними і до нас зверталися як до експертів, які можуть реалізувати допомогу», – говорить Марія Артеменко.
Марія зазначила, що пандемія той факт, що лавмаркі й потужні спільноти працюють. Тому якщо говорити про волонтерський фандрайзинг, то люди довіряють людям.
«На мою думку, зараз кількість людей, які готові підтримувати рішення соціальніх проблем часом, грошима й талантом більше, ніж фондів і громадських організацій, які це опрацьовують. Можливостей для благодійних фондів з точки зору фандрайзингу та залучення допомоги більше, ніж ми собі уявляємо. Тому головне питання як зробити крок вперед і конвертувати це бажання людей змінювати, допомагати й підтримувати один одного в ефективні дії, ефективну допомогу через благодійні чи громадські організації», – пояснила Артеменко.
Також, Марія додала, що новим трендом однозначно буде гнучкість організацій. На прикладі «Клубу Добродіїв», пандемія принесла потужний поштовх у бік гнучкості, і зараз вони інтегрують її в повсякденне життя фонду. Стратегія - це добре, але світ змінюється швидко, за 3 дні оголошуються локдауни, карантини і потрібно бути готовими морально і психологічно до змін і адаптації. Або ставити на паузу, або запускати і не соромитися відходити від стратегії, якщо зараз щось може бути більш актуальним. Для цього потрібно тримати в полі й пам‘ятати заради чого взагалі існує організація.
«Ми хочемо бути там, де ми потрібні і для цього іноді потрібно дуже швидко перебудовуватися, і реагувати на потреби людей, дітей, чути біль аудиторії, з якою ви працюєте, для того, щоб бути максимально корисним. Потрібно давати людям рішення. Як приклад, можу навести ситуацію з пожежами в Чорнобилі. Коли спалахнули пожежі, вся стрічка фейсбуку була в гнівних повідомленнях, але ніхто не давав інструменту для вирішення цього питання. І ми в партнерстві з UАnimals вирішили бути дійсно корисними, а не множити пости, про те, як все жахливо. Це партнерство було абсолютно нетиповим і незапланованим. За три години загального збору, ми зібрали понад 350 тисяч гривень і навіть змушені були його зупинити, тому що запиту на більшу кількість грошей для благодійної допомоги не було. І це приклад того, що потрібно давати рішення, а не тільки комунікувати проблематику», – каже Артеменко.
Марія підсумувала, що варто дотримуватися позитиву - в тренді благодійність без жалю. Ми всі хочемо жити в кращому світі, люди не хочуть сліз і тільки жертвувати, люди хочуть бути корисними допомогою, яку вони можуть дати. Благодійність не повинна додавати біль в життя людей, вона повинна давати натхнення.
Автор Анастасія Іщенко
Читайте також - Що важливо знати, якщо ви хочете знайти роботу в благодійності