Інклюзивна література - як важливий крок до порозуміння в суспільстві
При написанні даної статті я багато разів задавалася питанням, який з термінів буде максимально етичним та коректним? «Люди з особливими потребами», «люди з обмеженими фізичними можливостями», чи просто «особливі люди»? Раніше я ніколи не замислювалася над цим питанням, та й не пригадаю щоб мене цьому навчав хоч один викладач з навчального закладу, чи хтось з моєї сім‘ї пояснював мені різницю між цими термінами. Можливо, якби тему інклюзії обговорювали в період мого навчання, то я знала би що коректна форма це і є «людина з інвалідністю».
На щастя, сьогодні з’явився такий термін як «інклюзія», котрий у всіх на слуху, і завдячуючи цьому, наше суспільство стає більш толерантним, свідомім та небайдужим до людей з особливими потребами. Героїня нашого інтерв’ю, Олена Осмоловська - одна з тих людей, яка зробила термін «інклюзія» певним трендом в українському суспільстві. Пані Олена займається видавництвом інклюзивної літератури, яка орієнтована на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистої різноманітності, а також включає в себе літературу для дітей з особливими освітніми потребами.
Саме про такий термін як «інклюзивна література» ми й поговоримо.
Ваш видавничий центр «12» займається публікацією інклюзивної літератури? Розкажіть будь-ласка, звідки прийшла ідея та чому саме такий напрямок ви обрали?
Інклюзивна література – це один з пріоритетних напрямів діяльності видавництва.
Саме тому, що без розвитку цього напряму неможливо побудувати сучасну соціально-культурну політику держави, налагодити порозуміння в суспільстві, повноцінно реалізувати реформу інклюзивної освіти. У мене особисто історія з інклюзивною літературою почалася з видання власної книжки «Сонце в озері твоєму», де головні герої – дівчинка з синдромом Дауна та хлопчик з аутизмом. Почала шукати подібні книжки в Україні. А коли зрозуміла, що у нас фактично відсутня культура сприйняття інклюзивних книжок, почала власними силами рухати цю справу.
В чому полягає основна концепція вашого проекту та яка мета?
Мета проекту «Інклюзивна література» - зробити природнім принцип «Кожна
людина має право побачити себе у книжках». Ми формуємо сам термін «Інклюзивна література». Пропонуємо таке визначення: це література, орієнтована на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистої різноманітності. Література про осіб з інвалідністю, інклюзивна література, має певну і важливу мету: вона може допомогти учням стати більш толерантними до індивідуальних особливостей, особливо в сучасних інклюзивних класах. Інклюзивна література об’єднує такі напрями:
• література, яка розповідає про осіб з інвалідністю, формуючи у читачів позитивне сприйняття стану таких людей (книжки, які фокусують інтерес читача на загальнолюдських якостях та можливостях літературних героїв з інвалідністю; які покликані зробити спілкування з такими людьми обопільно цікавим та комфортним);
• література, яка спрямована на сприйняття особистої різноманітності;
• література для дітей з особливими освітніми потребами ( книжки шрифтом Брайля, з використанням піктограм, тактильні, книжки-картинки та інше). Більше про проект на сайті.
Яка аудиторія найчастіше являється вашими читачами? На кого розраховано заголом?
Інклюзивна література – це література для широкого загалу, вона дає змогу розширити межі власного сприйняття світу, виховати в собі повагу до «інакшості». Така література - просвітницька, мотиваційна та просто захоплююча для читацького задоволення.
Можливо вам відомо, автори інклюзивних книг, як правило, це письменники, чи все ж таки люди, які знають про данні проблеми з власного досвіду?
Багато авторів так чи інакше стикалися з проблемами, про які пишуть. Але не обов’язково це люди з інвалідністю. Все ж таки ми говоримо про художню літературу, а там є місце авторським вигадкам. Але в основі багатьох творів лежать реальні життєві історії, реальні люди.
Чи були якісь відгуки від ваших читачів? Вони ділилися своїми враженнями, розказували як на них вплинула інклюзивна література, чи змінились їх погляди після прочитаного?
Відгуки надходять постійно. Приємно бачити, як суспільство оживає та виховує повагу до прав людини. Поки негативних відгуків нам не надходила. Але будь-який твір має своїх прихильників та суворих критиків. І це нормально.
Як плануєте поширювати інформацію про ваш проект? Можливо в вас є ідеї чи ви вже плануєте співпрацю з певними ресурсами?
Оскільки я займаюсь темою інклюзивної літератури системно і комплексно, досліджую її як науковець, письменник, видавець та читач, можу формувати об’єктивну картину. Інформацію розповсюджуємо різними шляхами – соціальні мережі, сайт, магазини, виставки, просвітницькі заходи, конкурси. А ще – кожна людина, яка прочитала наші книжки, стає нашим агентом й поширює нашу книжкову інформацію далі.
Автор Ганна Кознюк.
На щастя, сьогодні з’явився такий термін як «інклюзія», котрий у всіх на слуху, і завдячуючи цьому, наше суспільство стає більш толерантним, свідомім та небайдужим до людей з особливими потребами. Героїня нашого інтерв’ю, Олена Осмоловська - одна з тих людей, яка зробила термін «інклюзія» певним трендом в українському суспільстві. Пані Олена займається видавництвом інклюзивної літератури, яка орієнтована на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистої різноманітності, а також включає в себе літературу для дітей з особливими освітніми потребами.
Саме про такий термін як «інклюзивна література» ми й поговоримо.
Ваш видавничий центр «12» займається публікацією інклюзивної літератури? Розкажіть будь-ласка, звідки прийшла ідея та чому саме такий напрямок ви обрали?
Інклюзивна література – це один з пріоритетних напрямів діяльності видавництва.
Саме тому, що без розвитку цього напряму неможливо побудувати сучасну соціально-культурну політику держави, налагодити порозуміння в суспільстві, повноцінно реалізувати реформу інклюзивної освіти. У мене особисто історія з інклюзивною літературою почалася з видання власної книжки «Сонце в озері твоєму», де головні герої – дівчинка з синдромом Дауна та хлопчик з аутизмом. Почала шукати подібні книжки в Україні. А коли зрозуміла, що у нас фактично відсутня культура сприйняття інклюзивних книжок, почала власними силами рухати цю справу.
В чому полягає основна концепція вашого проекту та яка мета?
Мета проекту «Інклюзивна література» - зробити природнім принцип «Кожна
людина має право побачити себе у книжках». Ми формуємо сам термін «Інклюзивна література». Пропонуємо таке визначення: це література, орієнтована на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистої різноманітності. Література про осіб з інвалідністю, інклюзивна література, має певну і важливу мету: вона може допомогти учням стати більш толерантними до індивідуальних особливостей, особливо в сучасних інклюзивних класах. Інклюзивна література об’єднує такі напрями:
• література, яка розповідає про осіб з інвалідністю, формуючи у читачів позитивне сприйняття стану таких людей (книжки, які фокусують інтерес читача на загальнолюдських якостях та можливостях літературних героїв з інвалідністю; які покликані зробити спілкування з такими людьми обопільно цікавим та комфортним);
• література, яка спрямована на сприйняття особистої різноманітності;
• література для дітей з особливими освітніми потребами ( книжки шрифтом Брайля, з використанням піктограм, тактильні, книжки-картинки та інше). Більше про проект на сайті.
Яка аудиторія найчастіше являється вашими читачами? На кого розраховано заголом?
Інклюзивна література – це література для широкого загалу, вона дає змогу розширити межі власного сприйняття світу, виховати в собі повагу до «інакшості». Така література - просвітницька, мотиваційна та просто захоплююча для читацького задоволення.
Можливо вам відомо, автори інклюзивних книг, як правило, це письменники, чи все ж таки люди, які знають про данні проблеми з власного досвіду?
Багато авторів так чи інакше стикалися з проблемами, про які пишуть. Але не обов’язково це люди з інвалідністю. Все ж таки ми говоримо про художню літературу, а там є місце авторським вигадкам. Але в основі багатьох творів лежать реальні життєві історії, реальні люди.
Чи були якісь відгуки від ваших читачів? Вони ділилися своїми враженнями, розказували як на них вплинула інклюзивна література, чи змінились їх погляди після прочитаного?
Відгуки надходять постійно. Приємно бачити, як суспільство оживає та виховує повагу до прав людини. Поки негативних відгуків нам не надходила. Але будь-який твір має своїх прихильників та суворих критиків. І це нормально.
Як плануєте поширювати інформацію про ваш проект? Можливо в вас є ідеї чи ви вже плануєте співпрацю з певними ресурсами?
Оскільки я займаюсь темою інклюзивної літератури системно і комплексно, досліджую її як науковець, письменник, видавець та читач, можу формувати об’єктивну картину. Інформацію розповсюджуємо різними шляхами – соціальні мережі, сайт, магазини, виставки, просвітницькі заходи, конкурси. А ще – кожна людина, яка прочитала наші книжки, стає нашим агентом й поширює нашу книжкову інформацію далі.
Автор Ганна Кознюк.