Дослідники дізналися, як COVID-19 вплинув на життя дітей в Україні
«Кожна друга дитина ніколи не хотіла би повертатись до дистанційного навчання. Майже третина дітей обирає читання як дозвілля наодинці. Третина опитаних — почали займатися спортом або збільшили його присутність у своєму житті», — команда проекту «Діти Covid-19» дізналась, як саме українські діти 9–16 років проживали пандемію: про що вони думали, чим займались і про що турбувались. За підсумками дослідження оприлюднили результати соціо-антропологічного дослідження впливу пандемії коронавірусу на дитинство в Україні.
Майже півроку дослідниці проєкту плідно та ґрунтовно працювали над тим, аби почути, зібрати та проаналізувати історії від дітей та підлітків України про досвід життя, навчання, відпочинку під час пандемії та вплив карантину на їхній побут, звички та настрій.
Позаду 3 етапи: кабінетне дослідження, якісний етап: віддалена етнографія (аналіз фотографій, фото- та описові асоціації, відео-екскурсії) та глибинні інтерв‘ю, а також кількісний етап: телефонне опитування, реалізоване партнером проєкту — Київським міжнародним інститутом соціології. Ось які результати отримали.
Переважна більшість опитаних дітей (80.5%) вважають, що пандемія вплинула на їхнє життя. З них 53.4% вважають цей вплив помірним, а 27.1% - помітним. Кожен п‘ятий респондент (19.3%) вважає, що пандемія зовсім не вплинула на їхнє життя або він був дуже незначним.
Кожна десята дитина описує свій емоційний стан під час карантину як пригнічений, кожен сьомий каже про піднесений. 74% респондентів оцінюють свій емоційний стан нейтрально. Однак важливо розуміти, що при цьому більшість дітей зазначила, що одержувала підтримку від батьків. Водночас лише 1,5% отримували підтримку з боку вчителів.
За даними всеукраїнського етапу опитування, кожна друга дитина не хотіла б дистанційного навчання взагалі. 27% розглядають його як додатковий спосіб, за потреби, 11.5% як основний спосіб навчання та 8.2% говорять про додатковий регулярний спосіб навчання.
Під час пандемії значно зросло користування гаджетами — смартфоном, комп‘ютером та ноутбуком, планшетом тощо. Вони — не лише інструменти для навчання, а й засоби для проведення вільного часу (44% обрали гру / перегляд цікавого на телефоні, як спосіб проведення вільного часу, 36,5% — перегляд фільмів абощо (що, вочевидь, також є екранним часом), 28% — читання, що здебільшого також відбувається з екранів (з огляду на відповіді дітей під час глибинних інтерв‘ю). Крім цього, гаджети — це спосіб комунікації з друзями, 61% опитаних використовує соціальні мережі з метою спілкування з друзями.
Майже третина дітей (28,1%) обирає читання як дозвілля наодинці, ігри (44,2%) — на першому місці, потім фільми та аніме (36,5%). Спорт (23,7%) та малювання (23%) завершують ТОП-5. Так, змінюються інструменти та формати для читання, але зацікавлення в сюжетах, відчуттях та історіях нікуди не поділось, а лише трансформувалось.
За даними інтерв‘ю, а також за результатами національного опитування можна сказати, що діти частіше проводили час із батьками: ті допомагали їм у навчанні, проводили вільний час разом, і така тісніша взаємодія переважно була дітям до вподоби.
Також діти загалом вказали на достатність особистого простору під час карантину — спостерігалася висока забезпеченість власним фізичним простором (своя кімната або кімната, яку діти ділять із братами або сестрами) серед дітей у містах із населенням 50 тисяч людей та більше. Діти також не відзначили фактор відволікання з боку домашніх під час навчання з дому.
Також, можна простежити певний позитивний вплив пандемії на спортивні звички. Якщо у 36% дітей вони не змінилися, то 38,5% опитаних почали займатися спортом або збільшили його присутність у своєму житті. Спорт також був спільним заняттям із батьками для 11% опитаних.
Це лише частина великого та важливого дослідження. Ознайомитися з повними результатами дослідження, а також, сформульованим на основі даних, списком рекомендацій до державних та громадських інституцій, можно за посиланням або на сайті проекту.
Більше новин
Майже півроку дослідниці проєкту плідно та ґрунтовно працювали над тим, аби почути, зібрати та проаналізувати історії від дітей та підлітків України про досвід життя, навчання, відпочинку під час пандемії та вплив карантину на їхній побут, звички та настрій.
Позаду 3 етапи: кабінетне дослідження, якісний етап: віддалена етнографія (аналіз фотографій, фото- та описові асоціації, відео-екскурсії) та глибинні інтерв‘ю, а також кількісний етап: телефонне опитування, реалізоване партнером проєкту — Київським міжнародним інститутом соціології. Ось які результати отримали.
Переважна більшість опитаних дітей (80.5%) вважають, що пандемія вплинула на їхнє життя. З них 53.4% вважають цей вплив помірним, а 27.1% - помітним. Кожен п‘ятий респондент (19.3%) вважає, що пандемія зовсім не вплинула на їхнє життя або він був дуже незначним.
Кожна десята дитина описує свій емоційний стан під час карантину як пригнічений, кожен сьомий каже про піднесений. 74% респондентів оцінюють свій емоційний стан нейтрально. Однак важливо розуміти, що при цьому більшість дітей зазначила, що одержувала підтримку від батьків. Водночас лише 1,5% отримували підтримку з боку вчителів.
За даними всеукраїнського етапу опитування, кожна друга дитина не хотіла б дистанційного навчання взагалі. 27% розглядають його як додатковий спосіб, за потреби, 11.5% як основний спосіб навчання та 8.2% говорять про додатковий регулярний спосіб навчання.
Під час пандемії значно зросло користування гаджетами — смартфоном, комп‘ютером та ноутбуком, планшетом тощо. Вони — не лише інструменти для навчання, а й засоби для проведення вільного часу (44% обрали гру / перегляд цікавого на телефоні, як спосіб проведення вільного часу, 36,5% — перегляд фільмів абощо (що, вочевидь, також є екранним часом), 28% — читання, що здебільшого також відбувається з екранів (з огляду на відповіді дітей під час глибинних інтерв‘ю). Крім цього, гаджети — це спосіб комунікації з друзями, 61% опитаних використовує соціальні мережі з метою спілкування з друзями. Майже третина дітей (28,1%) обирає читання як дозвілля наодинці, ігри (44,2%) — на першому місці, потім фільми та аніме (36,5%). Спорт (23,7%) та малювання (23%) завершують ТОП-5. Так, змінюються інструменти та формати для читання, але зацікавлення в сюжетах, відчуттях та історіях нікуди не поділось, а лише трансформувалось.
За даними інтерв‘ю, а також за результатами національного опитування можна сказати, що діти частіше проводили час із батьками: ті допомагали їм у навчанні, проводили вільний час разом, і така тісніша взаємодія переважно була дітям до вподоби.
Також діти загалом вказали на достатність особистого простору під час карантину — спостерігалася висока забезпеченість власним фізичним простором (своя кімната або кімната, яку діти ділять із братами або сестрами) серед дітей у містах із населенням 50 тисяч людей та більше. Діти також не відзначили фактор відволікання з боку домашніх під час навчання з дому.
Також, можна простежити певний позитивний вплив пандемії на спортивні звички. Якщо у 36% дітей вони не змінилися, то 38,5% опитаних почали займатися спортом або збільшили його присутність у своєму житті. Спорт також був спільним заняттям із батьками для 11% опитаних.
Це лише частина великого та важливого дослідження. Ознайомитися з повними результатами дослідження, а також, сформульованим на основі даних, списком рекомендацій до державних та громадських інституцій, можно за посиланням або на сайті проекту.
Більше новин