Заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев: як Уряд підтримує медичну галузь під час війни

Про Програму медгарантій, державне фінансування окремих галузей медицини під час військового стану та податкове послаблення для некомерційних організацій розповідає в інтерв‘ю Уфонду заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев.

Романе Володимировичу, скажіть, які галузі медицини є нині найбільш пріоритетними для фінансування? Які перспективи державного бюджетування щодо питань кардіології в Україні в межах цього бюджету? Є інформація, що фінансування з державного бюджету не достатньо на закупівлю в повному обсязі ендоваскулярного обладнання. Чи є можливим впровадження програми, яка б закривала ці потреби хоча б для дітей та військових?

У державному бюджеті (з трансфертами) на охорону здоров’я на 2023 рік передбачено 178,3 млрд гривень. Звісно, одним з основних пріоритетів для фінансування з державного бюджету є Програма медичних гарантій, на реалізацію якої спрямовано 142,5 млрд грн, що охоплює всі основні види медичної допомоги.
Очікується, що близько 70% видатків за програмою медичних гарантій буде забезпечено за рахунок залучення міжнародної фінансової допомоги, що дозволить забезпечити стабільне фінансування медичних послуг та відповідно своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам медичних закладів.

Так, держава фінансує медичні послуги, викликані попитом громадян, з метою гарантування їх якості та доступності, а також попередження випадків подвійної оплати одних і тих послуг ‒ з державного бюджету та «з кишені пацієнта». Наше завдання ‒ максимально забезпечити людей належними медичними послугами, адже, власне, для цього й існує система охорони здоровʼя та громадяни сплачують податки.
Варто зауважити, що забезпечення лікування серцево-судинних захворювань також передбачено у програмі медичних гарантій. Наприклад, на медичну допомогу при гострому мозковому інсульті держава спрямовує 1,8 млрд грн, а при гострому інфаркті міокарда ‒ 1 млрд гривень.
Найбільший обсяг видатків спрямовується на хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах, в умовах стаціонару одного дня, або ж стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій. На ці цілі передбачено 41,4 млрд гривень.
Держава подбала також про фінансування профілактики, діагностики, спостереження та лікування в амбулаторних умовах і спрямувала на це 15,9 млрд гривень.

З огляду на високу вартість для пацієнтів ліків, у межах Програми медгарантій передбачено їх реімбурсацію (відшкодування вартості лікарських засобів) під час амбулаторного лікування осіб (загальний обсяг 4,7 млрд грн), зокрема тих, які страждають на серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання.
Звертаємо увагу, що лікування серцево-судинних захворювань забезпечують загальнодержавні заклади охорони здоров’я, які знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я, Національно академії медичних наук і Державного управління справами.
Зокрема, два спеціалізовані науково-дослідні інститути НАМН, а саме Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова та Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска», отримують фінансування спеціалізованих дороговартісних кардіологічних послуг у межах нового механізму фінансового забезпечення надання спеціалізованої медичної допомоги.

Так, у 2023 році на фінансування понад 13 тис. кардіологічних послуг у цих інститутах держава спрямувала 420,7 млн грн, із них Інституту М. Амосова – 306 млн грн; Інституту М. Стражеска ‒ 114,7 млн гривень.
Окрім того, 10 млрд грн на централізовану закупівлю лікарських засобів і медичних виробів для забезпечення лікуванням хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями, а також на закупівлю високовартісного медичного обладнання передбачено Міністерству охорони здоров’я.

Чи є якісь зміни у Програмі медгарантій у 2023 році? Які напрями наразі є найбільш пріоритетними?

Пріоритетні напрями розвитку сфери охорони здоров’я на відповідний рік для формування програми медичних гарантій визначає Міністерство охорони здоров’я з огляду на необхідність забезпечення основних потреб населення в медичних послугах.
Нині у межах програми медичних послуг передбачено 42 пакети медичних послуг населенню. Звісно, Уряд реагує на виклики воєнного часу, а тому спрямовує 3,8 млрд грн на розвиток реабілітаційних послуг та послуг психологічної підтримки, а також 4,7 млрд грн на розширення програми реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів.

Які напрями охорони здоров’я не буде профінансовано у 2023 році повністю чи частково порівняно з минулими роками?

Медицину як один з основних пріоритетів державної політики належно, з урахуванням спроможності держбюджету, забезпечено фінансуванням, й очікується, що всі видатки з охорони здоров’я буде профінансовано в повному обсязі.

Чи в повному обсязі у 2023 році буде здійснюватися державне фінансування компенсації втрати слуху у дітей? Чи є якісь зараз труднощі в цьому напрямі?

Незважаючи на воєнний стан і необхідність посилення безпеки й оборони країни, Мінфін робить усе можливе для забезпечення стабільного фінансування пріоритетних сфер, якою безумовно є сфера охорони здоров’я, зокрема надання медичної допомоги особам із порушеннями слуху методом кохлеарної імплантації, а також ефективного використання бюджетних коштів.
Скажу, що цим питанням опікувався особисто. Переконаний, що діти і дорослі мають право повноцінно жити та користуватися всіма благами суспільства. Водночас кохлеарна імплантація недешева для пацієнтів, а тому Мінфін робив і продовжує робити усе, щоб компенсація втрати слуху була доступною, а пацієнти могли пройти швидку реабілітацію.
Так, наше Міністерство вже п’ятий рік поспіль послідовно та системно опікується питанням здоров’я осіб із вадами слуху, забезпечує фінансування медичної допомоги дітям та дорослим із порушеннями слуху методом кохлеарної імплантації в Інституті отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка, який є провідною профільною науково-дослідною установою Національної академії меднаук.
Зокрема, держава передбачає достатній фінансовий ресурс на закупівлю кохлеарних імплантів, систем кісткової провідності, мовних процесорів, необхідних для проведення оперативного втручання лікарських засобів та медичних виробів, сучасного медичного обладнання тощо.

Зауважу, що завдяки цьому термін очікування пацієнтом на таку допомогу вимірюється наразі лише строком, необхідним для підготовчих заходів організаційного характеру та медичної діагностики (до прикладу, ще декілька років тому черга на операцію зі слухопротезування становила близько 400 ‒ 450 дітей, і чекати на проведення операції доводилося роками, а про проведення безкоштовного слухопротезування дорослим взагалі не йшлось).
У 2023 році на забезпечення надання пацієнтам цих спеціалізованих медичних послуг і придбання необхідного медичних виробів у державному бюджеті передбачено понад 360,7 млн грн, з яких 230,1 млн грн Інститут О. Коломійченка планує спрямувати на придбання систем кохлеарної імплантації та мовних процесорів.
Це дозволить отримати понад 16 тисяч повністю безкоштовних для пацієнтів високоспеціалізованих отоларингологічних послуг, а це не лише послуги з кохлеарної імплантації, а і послуги, пов’язані з важкими онкологічними, неврологічними та іншими патологіями вуха, горла, носа.

Мінфін усе ілюструє мовою цифр, а тому у середньому держава сплачує за одну таку послугу понад 20 тис. гривень.
Щодо послуг з кохлеарної імплантації зауважу, що у 2023 році пацієнтам заплановано здійснити 207 оперативних втручань із вживлення кохлеарних імплантатів та встановити (замінити) 207 мовних процесорів.
Зокрема, станом на 01.04.2023 в Інституті О. Коломійченка вже отримала медичні послуги з кохлеарної імплантації 71 особа з порушеннями слуху, а саме прооперовано 36 дітей та 13 дорослих, встановлено (замінено) 16 мовних процесорів дітям та 6 дорослим.
У середньому держава сплачує за встановлення мовного процесора близько 350 тис. грн, за операцію із слухопротезування (вживлення кохлеарного імпланта) ‒ 770 тис. гривень. Погодьтесь, що дуже мало пацієнтів можуть самостійно оплатити такі послуги, тож Уряд подбав про це.

Вартість включає як спеціальне медичне обладнання – кохлеарний імплант та мовний процесор ‒ і необхідні для оперативного втручання медикаменти та медичні вироби, а також перебування пацієнта у стаціонарі, оплату праці медичного персоналу та інші видатки установи, необхідні для забезпечення надання такої медичної допомоги. Нам важливо, щоб люди знали, що за це сплачує держава.

Чи планується у Мінфіні розгляд питання про податкове послаблення для некомерційних (благодійних) організацій?

Однією з основних умов неприбуткового статусу благодійної організації є те, що доходи такої благодійної організації повинні використовуватись виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації та реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності такої організації.

Однак війна внесла свої корективи в це правило. Для неприбуткових організацій було внесено законодавчі зміни до Податкового кодексу України, якими визначено, що в період дії правового режиму воєнного стану не вважається порушенням цілей використання доходів неприбуткової організації якщо її кошти, послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) військовим формуванням, які захищають країну.
Отже, на сьогодні неприбутковим організаціям надано можливість незалежно від типу (благодійний фонд, громадське об’єднання, профспілка, тощо), які мали у довоєнний період власні установчі цілі, не пов’язані з підтримкою держави, здійснювати під час воєнного стану таку підтримку без податкових наслідків, що є вагомим послабленням для неприбуткових організацій з боку держави.

Автор Ксенія Аннюк
Фото Марія Дука