Місія: побороти рак
Нещодавно під куполом Верховної Ради екс-міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька презентувала проект Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року. Основне завдання стратегії – зниження захворюваності на рак в Україні шляхом профілактики, раннього виявлення, якісного лікування онкологічних хворих, покращення якості життя пацієнтів та зниження смертності. Вперше за останні десятиріччя про проблеми раку заговорили голосно і на загальнодержавному рівні.
Боятися чи боротися?
Хвороба нікому не приносить радість. Хворіти – завжди погано. Чи майже завжди, якщо тільки ти не школяр-зірвиголова, який ненароком зламав палець на нозі, і тепер лежиш вдома з головою занурившись у цікавезний світ підручника з аеродинаміки, мріючи про власні винаходи а-ля Жак Фреско. Та якщо без жартів… До хвороби неможливо підготуватися. Просто коли це трапляється, ти розумієш – тепер життя буде поділене на «до» та «після».
Рак – хвороба, про яку більшість воліють нічого не знати, заздалегідь вважаючи її смертельним вироком, приписуючи їй ореол страшних колективних міфів, які насправді абсолютно невиправдані і штучно надумані. Одним з таких є вже майже хрестоматійний приклад-випадок: молода жінка, 38 років, при медогляді у гінеколога виявляють вузлик на молочній залозі і пропонують звернутися за фаховою думкою до мамолога аби підтвердити чи спростувати ймовірний діагноз. Жінка у розпачі, думки про рак, страх почути діагноз… Відмова від детального лікарського обстеження доказової медицини на користь знахаря, що пропонує настоянку з грибів. У наслідку – у жінки з’являються гострі виразки шлунка і шлунково-кишкова кровотеча, що спричиняє раптову смерть. При посмертному обстеженні клітин раку не було виявлено, і якщо б вона пройшла тоді додаткове обстеження, то була б здоровою. То скільки ж ще суспільству потрібно уроків за життєвий кошт, коли мертві вчать живих?
Що планує робити Міністерство?
Презентований Міністерством охорони здоров’я проект передбачає декілька напрямків:
1.Забезпечити первинну профілактику онкологічних захворювань шляхом зменшення впливу факторів ризику та покращення поінформованості населення з залученням до активних дій.
2.Сприяти ранньому виявленню онкологічних захворювань.
3.Забезпечити рівноправний та постійний доступ до спроможної мережі закладів охорони здоров’я для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
4.Розвинути спроможну мережу надання високоякісного, скоординованого та доступного лікування онкології у дітей на основі мультидисциплінарного підходу із забезпеченням гідного догляду та підтримки дітей, хворих на рак та їх родин.
5.Забезпечити реабілітацію, догляд та паліативну допомогу онкохворим пацієнтам та підтримку їхнім доглядальникам на всіх рівнях.
6.Покращити інформаційні системи реєстрації раку та спостереження онкологічних хворих для відстеження динаміки та оцінки результатів заходів контролю онкологічних захворювань.
7.Підвищувати рівень професійної освіти лікарів, середнього медичного персоналу та медичних працівників з метою збільшення кількості та якості кадрових ресурсів.
8.Сприяти проведенню досліджень із подальшим використанням результатів для контролю онкологічних захворювань.
Також в окрему Стратегію виділено лікування онкологічних захворювань у дітей. Адже в Україні щороку у 1000 дітей діагностують рак. Водночас росту дитячої захворюваності не спостерігається ні в Україні, ні в усьому світі. Стратегія буде спрямована перш за все на реорганізацію процесу надання послуг для підвищення якості лікування.
У цей процес буде включено як перебудову системи, так і створення нових ланок, що допоможуть покращити якість надання допомоги онкохворим дітям (створення декількох Центрів передового досвіду (Centers of Excellence); педіатрична паліативна допомога; інтегрована амбулаторна педіатрична гематологія/онкологія; запуск неродинних трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин дітям на базі НДСЛ «Охматдит»; початок проведення аутологічних трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин дітям у регіонах України).
У проекті Стратегії зазначено, що необхідне проведення кваліфікованої підготовки лікарів та молодшого медичного персоналу. Це, зокрема, і структуроване навчання дитячих лікарів-гематологів-онкологів і медсестер з використанням міжнародних рекомендацій. Основною метою цього завдання є забезпечення якості життя пацієнтів та їхніх сімей.
Загалом результатами Національної стратегії має стати зниження рівня захворюваності і зниження рівня смертності на 5-10%.
Активна громада схвально оцінює представлений проект
Громадський діяч Юрій Андреєв наголосив, що вперше за багато років в Україні відбулися подібні парламентські слухання за участю представників професійної медичної спільноти, лікарів-онкологів з усієї країни, народних депутатів, міністра охорони здоров’я, керівництва НЗСУ, експертів, і що це вкрай важливо. «На онкологічному обліку перебувають більше 1 000 000 українців. За оцінками спеціалістів, ризики захворіти на рак в Україні має кожен четвертий чоловік та кожна шоста жінка. За даними Національного канцер-реєстру щорічно в Україні рак діагностують майже у 140 000 осіб і близько 1000 дітей. Відповідно до прогнозів рівень захворюваності на злоякісні новоутворення в Україні до 2030 року може зрости до 180 000 осіб», – коментує Юрій Андрєєв.
За результатами парламентських слухань учасники вирішили рекомендувати:
1.Верховній Раді України: забезпечити належне фінансування програм медичних гарантій у розмірі не менше 5% ВВП України.
2.Кабінету міністрів України: затвердити Національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року.
3.Кабінету міністрів України спільно з МОЗ: розробити та затвердити план заходів до Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року.
4.Міністерству соціальної політики України спільно з МОЗ: забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів для забезпечення послуг з паліативної допомоги.
5.Міністерству фінансів України спільно з МОЗ: розробити та затвердити програму закупівлі високотехнологічного діагностичного та терапевтичного обладнання.
6.Закладам вищої освіти у галузі охорони здоров’я: удосконалити навчальні програми і програми з підвищення кваліфікації з онкології.
7.Міністерству енергетики та захисту довкілля України: забезпечити розробку екологічно обґрунтованих нормативів канцерогенного навантаження на людину.
І якщо все це буде втілено в життя, то ситуація, що склалася наразі, значно покращиться.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, також наголошує на тому, що це дійсно епохальні парламентські слухання присвячені боротьби з онкологічними хворобами. «Звучала цифра необхідного фінансування медицини, що вдвічі більше нинішнього. Лікування, діагностика та профілактика онкологічних хвороб має бути профінансована. Кілька разів прозвучала середня сума лікування нового випадку раку – 100 тис. грн. Тобто бюджет програми має бути мінімум 17 млрд. грн. Варто також спиратись на наш власний успішний досвід лікування раку при мізерному фінансуванні. Наприклад, Київський міський онкоцентр досяг європейських показників, які стали можливими завдяки збільшеному міському бюджету, роботі та порядку. Позитивний досвід є і у Черкасах, Чернігові, де існують регіональні програми боротьби з раком. Не все ще знищено», – наголошує Сердюк.
В Україні щогодини 16 людей чують діагноз «Рак». І кожен з них по-різному на це відреагує. Але просто чекати і сподіватися на те, що якось саме по собі розсмокчеться - найгірший варіант поведінки при цьому. НЕ розсмокчеться. Ця хвороба не пробачає втраченого часу і медичний девіз «рання діагностика – запорука успішного лікування!» про неї. Так, кожен сам обирає як ставитися до хвороби. Хтось вважає, що він - онкохворий, а хтось – що онкоодужуючий. Головне в боротьбі за життя - не забувати жити!
Жити, щоб одного ранку почути слова лікаря в телефоні: «Ракових клітин в організмі немає. Стабільна ремісія».
Автор Катерина Стебельська
Інші статті та новини
Боятися чи боротися?
Хвороба нікому не приносить радість. Хворіти – завжди погано. Чи майже завжди, якщо тільки ти не школяр-зірвиголова, який ненароком зламав палець на нозі, і тепер лежиш вдома з головою занурившись у цікавезний світ підручника з аеродинаміки, мріючи про власні винаходи а-ля Жак Фреско. Та якщо без жартів… До хвороби неможливо підготуватися. Просто коли це трапляється, ти розумієш – тепер життя буде поділене на «до» та «після».
Рак – хвороба, про яку більшість воліють нічого не знати, заздалегідь вважаючи її смертельним вироком, приписуючи їй ореол страшних колективних міфів, які насправді абсолютно невиправдані і штучно надумані. Одним з таких є вже майже хрестоматійний приклад-випадок: молода жінка, 38 років, при медогляді у гінеколога виявляють вузлик на молочній залозі і пропонують звернутися за фаховою думкою до мамолога аби підтвердити чи спростувати ймовірний діагноз. Жінка у розпачі, думки про рак, страх почути діагноз… Відмова від детального лікарського обстеження доказової медицини на користь знахаря, що пропонує настоянку з грибів. У наслідку – у жінки з’являються гострі виразки шлунка і шлунково-кишкова кровотеча, що спричиняє раптову смерть. При посмертному обстеженні клітин раку не було виявлено, і якщо б вона пройшла тоді додаткове обстеження, то була б здоровою. То скільки ж ще суспільству потрібно уроків за життєвий кошт, коли мертві вчать живих?
Що планує робити Міністерство? Презентований Міністерством охорони здоров’я проект передбачає декілька напрямків:
1.Забезпечити первинну профілактику онкологічних захворювань шляхом зменшення впливу факторів ризику та покращення поінформованості населення з залученням до активних дій.
2.Сприяти ранньому виявленню онкологічних захворювань.
3.Забезпечити рівноправний та постійний доступ до спроможної мережі закладів охорони здоров’я для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
4.Розвинути спроможну мережу надання високоякісного, скоординованого та доступного лікування онкології у дітей на основі мультидисциплінарного підходу із забезпеченням гідного догляду та підтримки дітей, хворих на рак та їх родин.
5.Забезпечити реабілітацію, догляд та паліативну допомогу онкохворим пацієнтам та підтримку їхнім доглядальникам на всіх рівнях.
6.Покращити інформаційні системи реєстрації раку та спостереження онкологічних хворих для відстеження динаміки та оцінки результатів заходів контролю онкологічних захворювань.
7.Підвищувати рівень професійної освіти лікарів, середнього медичного персоналу та медичних працівників з метою збільшення кількості та якості кадрових ресурсів.
8.Сприяти проведенню досліджень із подальшим використанням результатів для контролю онкологічних захворювань.
Також в окрему Стратегію виділено лікування онкологічних захворювань у дітей. Адже в Україні щороку у 1000 дітей діагностують рак. Водночас росту дитячої захворюваності не спостерігається ні в Україні, ні в усьому світі. Стратегія буде спрямована перш за все на реорганізацію процесу надання послуг для підвищення якості лікування.
У цей процес буде включено як перебудову системи, так і створення нових ланок, що допоможуть покращити якість надання допомоги онкохворим дітям (створення декількох Центрів передового досвіду (Centers of Excellence); педіатрична паліативна допомога; інтегрована амбулаторна педіатрична гематологія/онкологія; запуск неродинних трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин дітям на базі НДСЛ «Охматдит»; початок проведення аутологічних трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин дітям у регіонах України).
У проекті Стратегії зазначено, що необхідне проведення кваліфікованої підготовки лікарів та молодшого медичного персоналу. Це, зокрема, і структуроване навчання дитячих лікарів-гематологів-онкологів і медсестер з використанням міжнародних рекомендацій. Основною метою цього завдання є забезпечення якості життя пацієнтів та їхніх сімей.
Загалом результатами Національної стратегії має стати зниження рівня захворюваності і зниження рівня смертності на 5-10%.
Активна громада схвально оцінює представлений проект
Громадський діяч Юрій Андреєв наголосив, що вперше за багато років в Україні відбулися подібні парламентські слухання за участю представників професійної медичної спільноти, лікарів-онкологів з усієї країни, народних депутатів, міністра охорони здоров’я, керівництва НЗСУ, експертів, і що це вкрай важливо. «На онкологічному обліку перебувають більше 1 000 000 українців. За оцінками спеціалістів, ризики захворіти на рак в Україні має кожен четвертий чоловік та кожна шоста жінка. За даними Національного канцер-реєстру щорічно в Україні рак діагностують майже у 140 000 осіб і близько 1000 дітей. Відповідно до прогнозів рівень захворюваності на злоякісні новоутворення в Україні до 2030 року може зрости до 180 000 осіб», – коментує Юрій Андрєєв.
За результатами парламентських слухань учасники вирішили рекомендувати:
1.Верховній Раді України: забезпечити належне фінансування програм медичних гарантій у розмірі не менше 5% ВВП України.
2.Кабінету міністрів України: затвердити Національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року.
3.Кабінету міністрів України спільно з МОЗ: розробити та затвердити план заходів до Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року.
4.Міністерству соціальної політики України спільно з МОЗ: забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів для забезпечення послуг з паліативної допомоги.
5.Міністерству фінансів України спільно з МОЗ: розробити та затвердити програму закупівлі високотехнологічного діагностичного та терапевтичного обладнання.
6.Закладам вищої освіти у галузі охорони здоров’я: удосконалити навчальні програми і програми з підвищення кваліфікації з онкології.
7.Міністерству енергетики та захисту довкілля України: забезпечити розробку екологічно обґрунтованих нормативів канцерогенного навантаження на людину.
І якщо все це буде втілено в життя, то ситуація, що склалася наразі, значно покращиться.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, також наголошує на тому, що це дійсно епохальні парламентські слухання присвячені боротьби з онкологічними хворобами. «Звучала цифра необхідного фінансування медицини, що вдвічі більше нинішнього. Лікування, діагностика та профілактика онкологічних хвороб має бути профінансована. Кілька разів прозвучала середня сума лікування нового випадку раку – 100 тис. грн. Тобто бюджет програми має бути мінімум 17 млрд. грн. Варто також спиратись на наш власний успішний досвід лікування раку при мізерному фінансуванні. Наприклад, Київський міський онкоцентр досяг європейських показників, які стали можливими завдяки збільшеному міському бюджету, роботі та порядку. Позитивний досвід є і у Черкасах, Чернігові, де існують регіональні програми боротьби з раком. Не все ще знищено», – наголошує Сердюк. В Україні щогодини 16 людей чують діагноз «Рак». І кожен з них по-різному на це відреагує. Але просто чекати і сподіватися на те, що якось саме по собі розсмокчеться - найгірший варіант поведінки при цьому. НЕ розсмокчеться. Ця хвороба не пробачає втраченого часу і медичний девіз «рання діагностика – запорука успішного лікування!» про неї. Так, кожен сам обирає як ставитися до хвороби. Хтось вважає, що він - онкохворий, а хтось – що онкоодужуючий. Головне в боротьбі за життя - не забувати жити!
Жити, щоб одного ранку почути слова лікаря в телефоні: «Ракових клітин в організмі немає. Стабільна ремісія».
Автор Катерина Стебельська
Інші статті та новини