Пандемія коронавіруса та карантин: як не піддаватися паніці і зберігати спокій
Ситуація з карантином і пандемією коронавіруса наганяє на людей паніку, що, загалом не дивно. Обережність нікому не зашкодить, а ось стрес і нерви можуть. Продовжуємо розповідати, як зберігати спокій і не піддаватися паніці.
Звідки береться стрес
У такій ситуації тримати себе в руках непросто. Тим не менш, це необхідно для того, щоб зберегти здорові нерви. Сергій Коноплицький, психолог, кандидат соціологічних наук, автор психологічного проекту PSYSK розповів нам, що карантин - це по суті соціальна ізоляція, а також обмеження в звичній соціальній поведінці.
«Люди, яким потрібно залишатися вдома, відсторонюються від свого звичайного повсякденного життя на якийсь період часу і можуть відчувати стрес. Джерелами стресу можуть бути: зниження значимої діяльності (якщо немає можливості працювати онлайн); зниження соціальної активності (відпочинок з друзями, відвідування пабів, ресторанів, спортклубів, храмів); фінансове напруження (якщо бізнес або компанія, в якій ви працюєте зазнає збитків); більш тісний контакт з родичами, якщо ви перебуваєте на карантині разом; та інші. Все це може позначитися на психічному здоров‘ї», – розповідає Коноплицький і додає, що стан тільки погіршується через потік негативної інформації.
Юлія Іорш, тілесно-орієнтована психотерапевт пояснює, що основними характеристиками діяльності нервової системи є збудження і гальмування. Для того щоб збільшувати стан збудження, як правило, ніяких зусиль не потрібно. У мегаполісі, коли доводиться підвищувати голос для того, щоб співрозмовник почув вас, це відбувається, само собою.
«Тим більше, в ситуації, що склалася, коли все на що ми звикли спиратися, виявилося не таким вже непорушним, утримати процес збудження можна тільки цілеспрямовано застосовуючи певні методи. Наш організм універсальний і рано чи пізно спрацьовує «стоп кран». Це виражається в повній відсутності критичного мислення: «все це вигадки ...». Або диссоціації: «все відбувається не зі мною ...». Перезбудження нервової системи, як і компенсаторні функції організму, на жаль, не дають можливості об‘єктивного реагування», – говорить Юлія Іорш.
Вона додала, що через це може бути втрачена здатність якісного забезпечення ефективного функціонування для себе і своїх близьких в умовах того, що відбувається зараз.
У такі періоди люди можуть відчувати цілу гаму почуттів: від страху і занепокоєння, до гніву і розчарування. Але з усім цим можна впоратися.
Як зберігати спокій
Юлія Іорш каже, що всі ми спочатку сильно лякаємося і панікуємо, потім захищаємося знеціненням, або зменшуємо значимість ситуації, втрачаючи пильність.
«Тому перше, що я б рекомендувала - це залишатися в контакті зі своїми емоціями. Ви маєте на них право. Всі живі люди бояться. Це нормально. Просто говоріть собі, що з вами відбувається і давайте цьому право бути. Це дозволить швидше емоції вичерпати себе і вийти в ресурсний стан. Як би некомфортно ви себе не відчували, дозвольте собі заглянути в це відчуття, дати йому назву і дозволити собі це відчувати», – каже Іорш.
Психотерапевт додає, що далі потрібно використовувати ресурс, який за будь-яких обставин залишається з вами - ваше тіло. Спорт, йога, практики дихання, масажі домашніми, самомасаж, обійми.
«Пожвавлення нашого тіла характеризує якість дихання. Якнайбільше раз в день задавайте собі питання «Як я дихаю?». При цьому не потрібно дихати якимось особливим чином. Це питання, як правило, само по собі поглиблює ваше дихання, а отже додає вам енергії для гармонізації свого стану. Звертайтеся по допомогу до фахівців. Іноді, досить просто проговорити свій стан з фахівцем, щоб самостійно знайти ресурс і опору», – радить Іорш.
Сергій Коноплицький зазначає, що є безліч способів, які допоможуть впоратися з ситуацією. Він каже, що потрібно обмежити споживання новин тільки надійними джерелами. Є державні сайти, сайт ВООЗ, інформаційні агентства, центри з контролю і профілактиці захворювань. А ось соцмережі і інформаційні ресурси - не найкраще джерело інформації в ці дні. Особливо незрозумілі записи невідомих людей, присвячені теоріям змови.
«Важливо отримувати точну і своєчасну інформацію, але не смакувати всі новини поспіль, висвітлення вірусу в ЗМІ може призвести до посилення почуття страху і тривоги. Рекомендується поєднувати час, що витрачається на новини та соціальні мережі, з іншими видами діяльності, не пов‘язаними з карантином або ізоляцією, такими як читання, прослуховування музики або вивчення нової мови», – додає Коноплицький.
Крім цього, фахівець радить створити і дотримуватися розпорядку дня, намагаючись включати в нього регулярні щоденні дії, такі як робота, фізичні вправи або навчання, навіть якщо вони повинні виконуватися віддалено. Також, рекомендується дотримуватися здорового способу життя та уникати вживання алкоголю або наркотиків, як способів впоратися зі стресами ізоляції та карантину.
«Залишайтеся на зв‘язку з іншими. Ваші особисті контакти можуть бути обмежені, але є телефон, месенджери, соцмережі. Якщо ви відчуваєте смуток або занепокоєння, спілкуйтеся, діліться своїми емоціями, підтримайте інших. Намагайтеся не катастрофізіровать ситуацію; замість цього зосередьтесь на тому, що ви можете зробити, і приймайте те, що ви не можете змінити. Не потрібно постійно розмірковувати про те, що не в сфері ваших можливостей. Якщо ви відчуваєте емоційне навантаження, скачайте програми для медитації, усвідомленості, дихання, розслаблення і займайтеся», – пояснює Коноплицький.
Психолог зазначив, що після періоду карантину нам всім доведеться повертатися до звичної реальності, заново формувати здорові звички, як наприклад, відвідування спортклубу. У той же час, карантин дасть можливість відвикнути від чогось нездорового.
«Карантин, як і цю пандемію потрібно пережити. Зробіть все, щоб це було красиво і гідно. Зайва тривога ні до чого, все минає і це теж», – підсумував Сергій Коноплицький.
Автор Анастасія Іщенко
Фото Pixabay, Unsplash
Читайте також: Паніка та тривога: 10 способів самодопомоги
Звідки береться стрес
У такій ситуації тримати себе в руках непросто. Тим не менш, це необхідно для того, щоб зберегти здорові нерви. Сергій Коноплицький, психолог, кандидат соціологічних наук, автор психологічного проекту PSYSK розповів нам, що карантин - це по суті соціальна ізоляція, а також обмеження в звичній соціальній поведінці.
«Люди, яким потрібно залишатися вдома, відсторонюються від свого звичайного повсякденного життя на якийсь період часу і можуть відчувати стрес. Джерелами стресу можуть бути: зниження значимої діяльності (якщо немає можливості працювати онлайн); зниження соціальної активності (відпочинок з друзями, відвідування пабів, ресторанів, спортклубів, храмів); фінансове напруження (якщо бізнес або компанія, в якій ви працюєте зазнає збитків); більш тісний контакт з родичами, якщо ви перебуваєте на карантині разом; та інші. Все це може позначитися на психічному здоров‘ї», – розповідає Коноплицький і додає, що стан тільки погіршується через потік негативної інформації.
Юлія Іорш, тілесно-орієнтована психотерапевт пояснює, що основними характеристиками діяльності нервової системи є збудження і гальмування. Для того щоб збільшувати стан збудження, як правило, ніяких зусиль не потрібно. У мегаполісі, коли доводиться підвищувати голос для того, щоб співрозмовник почув вас, це відбувається, само собою. «Тим більше, в ситуації, що склалася, коли все на що ми звикли спиратися, виявилося не таким вже непорушним, утримати процес збудження можна тільки цілеспрямовано застосовуючи певні методи. Наш організм універсальний і рано чи пізно спрацьовує «стоп кран». Це виражається в повній відсутності критичного мислення: «все це вигадки ...». Або диссоціації: «все відбувається не зі мною ...». Перезбудження нервової системи, як і компенсаторні функції організму, на жаль, не дають можливості об‘єктивного реагування», – говорить Юлія Іорш.
Вона додала, що через це може бути втрачена здатність якісного забезпечення ефективного функціонування для себе і своїх близьких в умовах того, що відбувається зараз.
У такі періоди люди можуть відчувати цілу гаму почуттів: від страху і занепокоєння, до гніву і розчарування. Але з усім цим можна впоратися.
Як зберігати спокій
Юлія Іорш каже, що всі ми спочатку сильно лякаємося і панікуємо, потім захищаємося знеціненням, або зменшуємо значимість ситуації, втрачаючи пильність.
«Тому перше, що я б рекомендувала - це залишатися в контакті зі своїми емоціями. Ви маєте на них право. Всі живі люди бояться. Це нормально. Просто говоріть собі, що з вами відбувається і давайте цьому право бути. Це дозволить швидше емоції вичерпати себе і вийти в ресурсний стан. Як би некомфортно ви себе не відчували, дозвольте собі заглянути в це відчуття, дати йому назву і дозволити собі це відчувати», – каже Іорш.
Психотерапевт додає, що далі потрібно використовувати ресурс, який за будь-яких обставин залишається з вами - ваше тіло. Спорт, йога, практики дихання, масажі домашніми, самомасаж, обійми.
«Пожвавлення нашого тіла характеризує якість дихання. Якнайбільше раз в день задавайте собі питання «Як я дихаю?». При цьому не потрібно дихати якимось особливим чином. Це питання, як правило, само по собі поглиблює ваше дихання, а отже додає вам енергії для гармонізації свого стану. Звертайтеся по допомогу до фахівців. Іноді, досить просто проговорити свій стан з фахівцем, щоб самостійно знайти ресурс і опору», – радить Іорш.
Сергій Коноплицький зазначає, що є безліч способів, які допоможуть впоратися з ситуацією. Він каже, що потрібно обмежити споживання новин тільки надійними джерелами. Є державні сайти, сайт ВООЗ, інформаційні агентства, центри з контролю і профілактиці захворювань. А ось соцмережі і інформаційні ресурси - не найкраще джерело інформації в ці дні. Особливо незрозумілі записи невідомих людей, присвячені теоріям змови. «Важливо отримувати точну і своєчасну інформацію, але не смакувати всі новини поспіль, висвітлення вірусу в ЗМІ може призвести до посилення почуття страху і тривоги. Рекомендується поєднувати час, що витрачається на новини та соціальні мережі, з іншими видами діяльності, не пов‘язаними з карантином або ізоляцією, такими як читання, прослуховування музики або вивчення нової мови», – додає Коноплицький.
Крім цього, фахівець радить створити і дотримуватися розпорядку дня, намагаючись включати в нього регулярні щоденні дії, такі як робота, фізичні вправи або навчання, навіть якщо вони повинні виконуватися віддалено. Також, рекомендується дотримуватися здорового способу життя та уникати вживання алкоголю або наркотиків, як способів впоратися зі стресами ізоляції та карантину.
«Залишайтеся на зв‘язку з іншими. Ваші особисті контакти можуть бути обмежені, але є телефон, месенджери, соцмережі. Якщо ви відчуваєте смуток або занепокоєння, спілкуйтеся, діліться своїми емоціями, підтримайте інших. Намагайтеся не катастрофізіровать ситуацію; замість цього зосередьтесь на тому, що ви можете зробити, і приймайте те, що ви не можете змінити. Не потрібно постійно розмірковувати про те, що не в сфері ваших можливостей. Якщо ви відчуваєте емоційне навантаження, скачайте програми для медитації, усвідомленості, дихання, розслаблення і займайтеся», – пояснює Коноплицький.
Психолог зазначив, що після періоду карантину нам всім доведеться повертатися до звичної реальності, заново формувати здорові звички, як наприклад, відвідування спортклубу. У той же час, карантин дасть можливість відвикнути від чогось нездорового.
«Карантин, як і цю пандемію потрібно пережити. Зробіть все, щоб це було красиво і гідно. Зайва тривога ні до чого, все минає і це теж», – підсумував Сергій Коноплицький.
Автор Анастасія Іщенко
Фото Pixabay, Unsplash
Читайте також: Паніка та тривога: 10 способів самодопомоги