Хороший приклад: Бізнес і корпоративна соціальна відповідальність




Як люди з інвалідністю працюють в Україні: Ашан розповідає про свій досвід.

В українському законодавстві сказано, що якщо на підприємстві працює понад 25 осіб, то 4% працівників мають бути особи з інвалідністю. У тому випадку, якщо ж компанії не виконують цю норму, вони повинні платити штрафи.

За різними оцінками тільки у кожної четвертої працездатної людини з інвалідністю є робота. Голова громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимир Петровський недавно відзначав, що в різний час називаються різні дані щодо кількості працевлаштованих людей з інвалідністю, але всі вони далекі від реальних даних.

«В різний час називали різні цифри, в середньому - до 10% працевлаштованих людей з інвалідністю. Людей, працевлаштованих не фіктивно - одиниці, навіть назвати 1% буде складно », – говорить Петровський.

Так, експерти відзначають, що всього в Україні працевлаштовано близько 300 тисяч з 3-х мільйонів людей з інвалідністю (згідно з офіційною статистикою). Правда, дуже часто їм платять всього 50% зарплати або ж просто налічують стаж. Проте, в країні є і позитивні приклади. Саме тому ми запускаємо цикл матеріалів про те, як великі українські компанії працевлаштовують людей з інвалідністю та детально розповідаємо про це.
Першими своїм досвідом такого працевлаштування з нами поділилися в компанії «Ашан Україна». Зараз там працює близько 350 людей з інвалідністю, що становить 6,2% від загальної кількості співробітників.

Люди з інвалідністю працюють на різних посадах

В основному в компанії працюють люди з фізичною інвалідністю. Так, понад 200 осіб - це люди з вадами слуху, з ДЦП та іншими нозологіями. Також, там є люди з ментальними порушеннями, на даний момент - це 8 співробітників з синдромом Дауна, які працюють в шести магазинах Києва та Львова.

Ольга Бойко, провідний фахівець з корпоративної соціальної відповідальності в «Ашан Україна» відзначає в коментарі, що люди з інвалідністю в їх компанії займають найрізноманітніші посади.

«Наприклад: люди з порушенням слуху працюють на посаді господині/господаря каси (поняття касир ми не використовуємо), а також обіймають посади комплектувальників і працюють у відділі персоналу. Люди з ДЦП працюють переважно у відділах «Пекарня», «Товари широкого вжитку» і «Канцтовари». Люди з ментальною інвалідністю, в тому числі наші 8 співробітників з синдромом Дауна, працюють у відділах «Пекарня», «Книги», «Товари широкого вжитку», «Кафе» та у відділі роботи з документами. Втім, ніяких обмежень для них немає, головне - це наявність загальних з компанією цінностей і необхідних компетенцій, відповідно до бажаної посади, хоча часто навіть це не обов‘язково, адже ми всьому навчаємо», – каже Ольга Бойко.Цікаво й те, що текучість кадрів серед людей з інвалідністю дуже низька. Так, в компанії розповідають, що в 2018 році вони відзначали своє 10-річчя в Україні і серед 250 співробітників, які працюють там з самого початку, було більше 20 людей з інвалідністю, зокрема 18 з них з порушеннями слуху.

«Важливо не тільки прийняти людину з інвалідністю на роботу, а й створити для неї такі умови, щоб вона залишилася в компанії якомога довше. За нашими спостереженнями, плинність кадрів серед людей з інвалідністю дуже низька. Буває, що люди з інвалідністю звільняються з різних причин, але потім повертаються назад», – розповідає Ольга Бойко.

Українці стають більш толерантними

На жаль, дуже часто людям з інвалідністю доводиться стикатися з роздратуванням і насмішками оточуючих. Але, зараз ситуація потроху поліпшується. Так, Ольга Бойко розповідає, що за останні п‘ять років помітне зростання толерантності серед українців.

«Зокрема, до співробітників з інвалідністю ставляться з розумінням і дуже доброзичливо. Серед наших постійних клієнтів є ті, які ходять оплачувати покупки виключно на каси, де працюють люди з порушенням слуху», – пояснює Бойко.

Вона додає, що деякі клієнти навіть спеціально вивчили прості слова «доброго дня» і «спасибі» жестовою мовою.Що заважає поліпшенню ситуації з працевлаштуванням людей з інвалідністю

Як ми вже згадували, не все гладко в питаннях працевлаштування людей з інвалідністю. Більшості так і не вдається знайти роботу і їм доводиться жити тільки на допомогу. Фахівці відзначають, що українське законодавство в цьому питанні дуже недосконале. Як ми вже згадували, якщо в компанії працює понад 25 осіб, 4% штату повинні складати люди з інвалідністю, якщо в компанії від 8 до 25 осіб, необхідно влаштувати одну людину з інвалідністю. Така система квотування успішно працює в США і країнах Європи, але не дуже успішно у нас.

Зокрема, законодавство не враховує специфіку виробництв і підприємств. Через те, що деякі з них не можуть працевлаштувати людей з інвалідністю, але все одно повинні дотримуватися квоту, в країні розростається тіньовий ринок такого працевлаштування, тобто, коли людей з інвалідністю просто оформляють фіктивно.

Крім того, що законодавство потребує змін, в країні також відсутні інформаційні кампанії, які допомогли б і роботодавцям, і здобувачам.

У компанії «Ашан Україна» нам розповіли, що вони, як роботодавець, бачать два основних питання, які перешкоджають збільшенню працевлаштування людей з інвалідністю:

«Це відсутність комунікації про можливості працевлаштування людей з інвалідністю як з боку компаній, так і з боку пошукових систем (наприклад, успішні історії працевлаштування і т.д.). А також відсутність експертної підтримки при працевлаштуванні і при закріпленні людини з інвалідністю на робочому місці (мається на увазі консультаційні послуги для компанії і для пошукача, зокрема, юридичний супровід, соціальний педагог і т.д.)»,підсумувала Ольга Бойко, провідний фахівець з корпоративної соціальної відповідальності в «Ашан Україна».

Автор Анастасія Іщенко
Фото Ашан Україна

Читайте также: Підсумки-2019: медреформа, соціальні виплати, інклюзивна освіта та закон