Щоб не було дефіциту: чи зможе новий Національний реєстр донорів крові популяризувати донорство
В Україні досить складна ситуація з донорством, а пандемія все лише посилила. За даними за 2020 рік, в Україні відбувається близько 13 донацій крові на 1000 осіб населення протягом року, і це майже втричі менше (12 на 1000 населення), ніж рекомендовано ВООЗ (33 на 1000 населення). Довгий час цю сферу в Україні оминали і ніяк не реформували.
Але вже наприкінці січня 2021 року набув чинності закон «Про безпеку та якість донорської крові», вперше з 1995 року. Це серйозні зміни в українській службі крові. На основі цього закону було розроблено державну стратегію розвитку служби крові, яка має запровадитись у найближчі 5 років. До того ж, наприкінці 2021 року, Кабмін ухвалив нову постанову, згідно з якою в Україні нарешті створять Національний реєстр донорів крові та її компонентів. Розповідаємо про те, навіщо потрібний цей реєстр і як він працюватиме.
Як працюватиме реєстр донорів крові
24 листопада Кабінет міністрів прийняв ухвалу «Про деякі питання функціонування Національного реєстру донорів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію в електронній системі охорони здоров‘я.
МОЗ спільно з НСЗУ мають забезпечити створення та функціонування такого реєстру в електронній системі охорони здоров‘я протягом одного року з набрання чинності законом. До речі, закон набув чинності 25 січня 2021 року.
Реєстр буде забезпечувати безпеку донора, проводити облік даних про його медичний огляд, допуск або усунення від донорства. Також, у реєстрі будуть відзначені всі досконалі донації та можливі ускладнення, пов‘язані з нею.
«Відповідальність за створення та функціонування реєстру покладається на Міністерство охорони здоров‘я України та Національну службу здоров‘я України. Створення реєстру посилить здійснення гемонагляду, сприятиме зміцненню та збереженню громадського здоров‘я, позитивно вплине на розвиток інституту донорства та забезпечення потреби медичної системи в донорській крові», – інформує МОЗ.
Реєстр дозволить простежити рухи донорської крові та компоненти крові від донора до реципієнта «від вени до вени». Враховуватимуться результати як медогляду донорів перед донацією, так і результати тестувань крові.
Реєстр міститиме посилання на інформацію про:
- Донорів;
- реципієнтів;
- медичних працівників, які вносять відомості до Реєстру;
- заклади, які здійснюють діяльність у сфері охорони здоров‘я;
- Результати тестування на всіх етапах;
- Несприятливі реакції та випадки.
Також, відповідно до Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» особа, яка має намір стати донором, має право на:
- Отримання інформації про стан свого здоров‘я;
- відшкодування збитків, заподіяних виконанням донорської функції;
- Захист від будь-якої дискримінації за станом здоров‘я.
За фактом, держава захищатиме права донорів і навіть відшкодовуватиме витрати, пов‘язані з донорством. Взагалі, створення реєстру суттєво спростить процедуру донації та процес пошуку необхідної крові та її компонентів.
Крім цього, реєстр має дозволити в автоматичному режимі підрахувати кількість донацій, що буде підставою для надання донору статусу «Почесний донор України».
Клопотання про видачу посвідчення донору нагрудного знака «Почесний донор України» має подавати сам донор у тому випадку, якщо він безоплатно здав кров у сумарній кількості, що дорівнює 40, максимально допустимим дозам, або плазми крові у сумарній кількості, що дорівнює 60, максимально допустимим дозам.
Чим відрізнятиметься національний реєстр від платформи Донор UA
Зараз в Україні немає єдиного державного реєстру донорів, але є всеукраїнська платформа Донор UA. Платформа Донор UA – це єдина та найбільша в Україні електронна база донорів крові. Зараз на платформі зареєстровано майже 34 000 донорів: хтось активний донор, хтось зареєструвався та забув, а хтось здає кров регулярно. Ця платформа була заснована громадською організацією та фінансується не з держбюджету, а компаніями та фізичними особами, які хочуть підтримати розвиток донорського руху в Україні.
Головні цілі платформи Донор UA:
- популяризація безкоштовного донорства в Україні;
- відмова від сімейного донорства;
- підтримка реформи державної служби крові та створення нової служби світового рівня;
- популяризація інформаційних технологій на вирішення соціальних проблем.
По факту це автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові, розроблена для популяризації донорського руху в Україні. Вперше цей проект запустили у країні у березні 2016 року.
«Це не є офіційним сайтом національної служби крові, Міністерства охорони здоров‘я чи інших медичних інституцій. Команда співпрацює з конкретними центрами крові, отримуючи від них інформацію про актуальні запаси донорської крові, та закликає інші центри надавати дані для аналізу та покращення ситуації в країні», – написано на сайті Донор UA.
Матеріал підготувала Анастасії Іщенко
Більше новин
Але вже наприкінці січня 2021 року набув чинності закон «Про безпеку та якість донорської крові», вперше з 1995 року. Це серйозні зміни в українській службі крові. На основі цього закону було розроблено державну стратегію розвитку служби крові, яка має запровадитись у найближчі 5 років. До того ж, наприкінці 2021 року, Кабмін ухвалив нову постанову, згідно з якою в Україні нарешті створять Національний реєстр донорів крові та її компонентів. Розповідаємо про те, навіщо потрібний цей реєстр і як він працюватиме.
Як працюватиме реєстр донорів крові
24 листопада Кабінет міністрів прийняв ухвалу «Про деякі питання функціонування Національного реєстру донорів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію в електронній системі охорони здоров‘я.
МОЗ спільно з НСЗУ мають забезпечити створення та функціонування такого реєстру в електронній системі охорони здоров‘я протягом одного року з набрання чинності законом. До речі, закон набув чинності 25 січня 2021 року.
Реєстр буде забезпечувати безпеку донора, проводити облік даних про його медичний огляд, допуск або усунення від донорства. Також, у реєстрі будуть відзначені всі досконалі донації та можливі ускладнення, пов‘язані з нею.
«Відповідальність за створення та функціонування реєстру покладається на Міністерство охорони здоров‘я України та Національну службу здоров‘я України. Створення реєстру посилить здійснення гемонагляду, сприятиме зміцненню та збереженню громадського здоров‘я, позитивно вплине на розвиток інституту донорства та забезпечення потреби медичної системи в донорській крові», – інформує МОЗ.
Реєстр дозволить простежити рухи донорської крові та компоненти крові від донора до реципієнта «від вени до вени». Враховуватимуться результати як медогляду донорів перед донацією, так і результати тестувань крові.
Реєстр міститиме посилання на інформацію про:
- Донорів;
- реципієнтів;
- медичних працівників, які вносять відомості до Реєстру;
- заклади, які здійснюють діяльність у сфері охорони здоров‘я;
- Результати тестування на всіх етапах;
- Несприятливі реакції та випадки.
Також, відповідно до Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» особа, яка має намір стати донором, має право на:
- Отримання інформації про стан свого здоров‘я;
- відшкодування збитків, заподіяних виконанням донорської функції;
- Захист від будь-якої дискримінації за станом здоров‘я.
За фактом, держава захищатиме права донорів і навіть відшкодовуватиме витрати, пов‘язані з донорством. Взагалі, створення реєстру суттєво спростить процедуру донації та процес пошуку необхідної крові та її компонентів.
Крім цього, реєстр має дозволити в автоматичному режимі підрахувати кількість донацій, що буде підставою для надання донору статусу «Почесний донор України». Клопотання про видачу посвідчення донору нагрудного знака «Почесний донор України» має подавати сам донор у тому випадку, якщо він безоплатно здав кров у сумарній кількості, що дорівнює 40, максимально допустимим дозам, або плазми крові у сумарній кількості, що дорівнює 60, максимально допустимим дозам.
Чим відрізнятиметься національний реєстр від платформи Донор UA
Зараз в Україні немає єдиного державного реєстру донорів, але є всеукраїнська платформа Донор UA. Платформа Донор UA – це єдина та найбільша в Україні електронна база донорів крові. Зараз на платформі зареєстровано майже 34 000 донорів: хтось активний донор, хтось зареєструвався та забув, а хтось здає кров регулярно. Ця платформа була заснована громадською організацією та фінансується не з держбюджету, а компаніями та фізичними особами, які хочуть підтримати розвиток донорського руху в Україні.
Головні цілі платформи Донор UA:
- популяризація безкоштовного донорства в Україні;
- відмова від сімейного донорства;
- підтримка реформи державної служби крові та створення нової служби світового рівня;
- популяризація інформаційних технологій на вирішення соціальних проблем.
По факту це автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові, розроблена для популяризації донорського руху в Україні. Вперше цей проект запустили у країні у березні 2016 року.
«Це не є офіційним сайтом національної служби крові, Міністерства охорони здоров‘я чи інших медичних інституцій. Команда співпрацює з конкретними центрами крові, отримуючи від них інформацію про актуальні запаси донорської крові, та закликає інші центри надавати дані для аналізу та покращення ситуації в країні», – написано на сайті Донор UA.
Матеріал підготувала Анастасії Іщенко
Більше новин