Як працюють люди з інвалідністю: історії АТБ та ЕКО маркету




Працевлаштування людей з інвалідністю залишається серйозною проблемою в Україні. Так, є законодавча квота, яка зобов‘язує компанії з кількістю персоналу понад 25 чоловік, приймати на роботу не менше 4% людей з інвалідністю. Але все ж на практиці це працює далеко не так райдужно, а представники бізнесу скаржаться, що держава переклала все це на їхні плечі і не хоче допомагати.

Проте, в країні є і позитивні приклади. Раніше ми вже розповідали про те, як люди з інвалідністю працюють в мережі гіпермаркетів «Ашан Україна» і в компанії Watsons Україна. Сьогодні своїм досвідом з нами поділилися представники мережі «ЕКО маркет» та компанії «АТБ-Маркет».

АТБ
У компанії «АТБ-Маркет» на сьогоднішній день працевлаштовано 2 039 осіб з інвалідністю. Найчастіше вони займають посади обслуговуючого робочого персоналу. Що стосується плинності кадрів серед людей з інвалідністю, то тут особливих відмінностей з загальними показниками немає.«Плинність кадрів серед людей з інвалідністю схожа з загальними показниками по підприємству. Є люди, які працюють роками, є ті - які приходять і йдуть, все залежить від людини і її бажання бути працевлаштованою», - відзначають в компанії.

У компанія АТБ додали, що вони повністю дотримуються всіх норм і законів щодо працевлаштування людей з інвалідністю, витримують квоти на підприємствах і здійснюють всі належні виплати.

ЕКО маркет
У мережі «ЕКО маркет» нам розповіли, що в ТОВ «ЕКО» станом на кінець 2019 року в них налічувалося 220 співробітників з інвалідністю, що становить 5% від середньо облікової кількості персоналу компанії.

«Працівники з інвалідністю займають різні посади, переважно - нумеровщікі, тому що це посада передбачає легку працю з можливістю роботи на дому», - відповідає Людмила Чорноморець, директор департаменту управління персоналом мережі «ЕКО маркет».

Вона додає, що найчастіше у них працюють люди з вадами слуху, слабочуючі. До того ж, в компанії розповідають, що плинність кадрів серед людей з інвалідністю мінімальна. А відвідувачі до людей з інвалідністю ставляться з розумінням.
Що стосується ситуації з працевлаштування осіб з інвалідністю в країні, то тут все обмежується державними квотами, які гарантують, що люди з інвалідністю не залишаться без роботи, але цього все ж недостатньо.

«Як правило, бізнес не завжди має готовність створювати і обладнувати спеціальні робочі місця, а також інтегрувати осіб із інвалідністю в колективи своїх компаній. Тому іноді перед роботодавцем стоїть питання: чи взяти в штат людину з інвалідністю, або заплатити штраф», - каже Людмила Чорноморець.Вона додає, що якщо працевлаштування осіб з обмеженим слухом або зором реалізується без істотних витрат, то працевлаштування людини що використовує інвалідний візок, тягне за собою перепланування і облаштування місць їх пересування спеціальними пандусами. Для компаній це додаткові витрати і складно піддається реалізації при оренді приміщень.

«Не дивлячись на те, що в Україні успішно реалізуються різні громадські проекти, спрямовані на підтримку людей з інвалідністю, вирішальним має бути державна цільова програма гарантування і підтримки людей з інвалідністю. Програма повинна включати мотиваційні пакети для роботодавців, умови обов‘язкового страхування, можливість для роботодавця застосувати віддалену роботу (аутсорсинг і т.п.), і, звичайно, можливість для роботодавця скористатися державною мотивацією», - пояснює свою точку зору Чорноморець.

Вона також зазначила, що зараз держава переклала на плечі бізнесу проблему працевлаштування людей з інвалідністю. І навіть при наявності контролю, таке примушення призводить до порушень і, в кінцевому підсумку, страждають особи з обмеженими можливостями.

«Ми сподіваємося, що урядом будуть прийняті реальні програми, що забезпечують бажання роботодавців працевлаштовувати людей з інвалідністю та, як наслідок, забезпечити реалізацію їх конституційні прав», - підсумувала Чорноморець.

Автор Анастасія Іщенко

Читайте також:
Чому українці стають донорами крові: 5 історій людей, які діляться своєю кров’ю з іншими