Як реалізується інклюзивна освіта в Україні
Ще восени 2018 року, в Україні набув чинності закон, який регулює деякі питання доступу дітей з особливими потребами до освіти в дитячому садку, школі, позашкільних установах і закладах професійної або професійно-технічної освіти. Розповідаємо, як у нас в країні працює система інклюзивної освіти та що про неї треба знати.
Як зараз йдуть справи з інклюзивною освітою в Україні
Раніше в українському законодавстві не було комплексних норм про інклюзивну освіту, хоча виділяти бюджетні гроші на розвиток цієї структури почали ще в 2017 році. Натомість, після прийняття вищезгаданого документа, місцева влада мала забезпечити зручний і безперешкодний доступ до навчальних закладів для всіх груп населення.
Так, за даними Міністерства освіти і науки України, на початок 2019 року, в Україні кількість шкіл з інклюзією виросло в 2,5 рази і становило 3788. Навчається в них понад 11 тисяч дітей з особливими потребами, що в три рази більше, ніж було до цього. У дитячих садках України кількість інклюзивних груп зросла з 732 в 2016 році до 1318 на початку 2019 року, і в цих групах тепер виховуються 2190 дітей з особливими потребами.
Згідно зі статистикою, близько 74% (11 560) всіх шкіл в Україні забезпечені безбар‘єрним простором, правда, тільки до першого поверху, тобто там є пандус, підйомник або кнопка виклику допомоги на вході в будівлю. З них, пандусами забезпечено 69% (10781 школа), кнопками виклику 23% (3664 школи), інформаційними вказівниками 18% (2864 школи). Спеціально обладнані туалети для дітей з інвалідністю мають менше 5% шкіл (746).
А ось, що стосується безбар‘єрного доступу до другого поверху і вище - з цим в Україні як і раніше проблеми, а похвалитися такою інклюзивністю можуть лише одиниці навчальних закладів.
Також, зараз понад 300 шкіл і дитячих садків активно впроваджують принципи програми «Новий освітній простір», яка створюється за чотирма основними принципами:
- енергоефективність;
- сучасне обладнання;
- мотивуючий простір;
- безбар‘єрність і інклюзія.
Головна мета цього проекту - створити комфортні умови для дітей з особливими потребами і забезпечити їх якісною освітою.
До того ж, за 2017-2018 рр. було підготовлено більше 10 тисяч вчителів інклюзивних класів і 7633 асистентів вчителів і дітей з особливими потребами.
Що змінюється в садках, школах і училищах
У 2019 році, вперше була виділена субвенція для дошкільнят з особливими потребами. Для цього держава надіслала на місця 37,5 мільйонів гривень, щоб допомогти дітям соціалізуватися і забезпечити їм максимум можливостей для розвитку.
За даними Міністерства освіти, в 2018/2019 навчальному році 2 тисячі 359 дітей з особливими освітніми потребами в Україні отримували дошкільну освіту в інклюзивних групах.
Тепер розповімо трохи докладніше про те, яким же чином діти з особливими потребами здобувають освіту в Україні та як держава повинна полегшити цей процес і зробити його максимально комфортним.
Вище ми вже розповідали про пандуси, підйомники та безбар‘єрний доступ. Але, інклюзивність навчальних закладів полягає не тільки в цьому. Так, відповідно до закону, за заявою батьків у дитсадках, школах і навіть у позашкільних закладах обов‘язково повинні створити інклюзивні групи. У такій групі має бути не більше трьох дітей з особливими потребами, а діти з порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними або фізичними порушеннями мають право на першочергове зарахування до освітніх установ.
Також, батьки можуть написати заяву, щоб на заняття допускався асистент дитини, який буде допомагати їй. Варто відзначити, що сама програма освіти розробляється на основі базової шкільної освіти і коригується залежно від потреб дітей та їх можливостей.
У новому законі також сказано, що діти з особливими потребами можуть користуватися в навчанні жестовою мовою і шрифтом Брайля. Корекційно-розвиваючі заняття для дітей з особливими потребами в інклюзивних класах тривають 35-40 хвилин для групи і 20-25 хвилин - індивідуально, причому корекційно-розвиваючі послуги - це заходи, спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно вольової сфери й мови.
У школах для кожного учня з особливими потребами зараз складають індивідуальні програми розвитку, для створення якої залучаються батьки дитини і група фахівців. А вчителям за роботу в інклюзивних класах і групах дають доплату - 20% тарифної ставки.
Не варто забувати і про те, що навчання для дітей з особливими потребами в навчальних закладах має бути безкоштовним, а всі витрати лягають на плечі місцевих бюджетів. Варто відзначити, що, якщо люди з особливими потребами потребують підвезення до освітньої установи і в зворотньому напрямку, держава повинна це забезпечити, виділивши транспорт для людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп.
Зараз в Україні триває активний розвиток системи інклюзивної освіти, який дозволить дітям навіть з найменших міст, безперешкодно відвідувати школи, садочки, училища.
Автор Анастасія Іщенко
Джерела фото: МОН та Pixabay
Інші матеріали автора: Лікування за бюджетні гроші: кому допоможе держава і які ліки виділять
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТИ І ПІДОПІЧНИХ ФОНДУ
Як зараз йдуть справи з інклюзивною освітою в Україні
Раніше в українському законодавстві не було комплексних норм про інклюзивну освіту, хоча виділяти бюджетні гроші на розвиток цієї структури почали ще в 2017 році. Натомість, після прийняття вищезгаданого документа, місцева влада мала забезпечити зручний і безперешкодний доступ до навчальних закладів для всіх груп населення.
Так, за даними Міністерства освіти і науки України, на початок 2019 року, в Україні кількість шкіл з інклюзією виросло в 2,5 рази і становило 3788. Навчається в них понад 11 тисяч дітей з особливими потребами, що в три рази більше, ніж було до цього. У дитячих садках України кількість інклюзивних груп зросла з 732 в 2016 році до 1318 на початку 2019 року, і в цих групах тепер виховуються 2190 дітей з особливими потребами.
Згідно зі статистикою, близько 74% (11 560) всіх шкіл в Україні забезпечені безбар‘єрним простором, правда, тільки до першого поверху, тобто там є пандус, підйомник або кнопка виклику допомоги на вході в будівлю. З них, пандусами забезпечено 69% (10781 школа), кнопками виклику 23% (3664 школи), інформаційними вказівниками 18% (2864 школи). Спеціально обладнані туалети для дітей з інвалідністю мають менше 5% шкіл (746). А ось, що стосується безбар‘єрного доступу до другого поверху і вище - з цим в Україні як і раніше проблеми, а похвалитися такою інклюзивністю можуть лише одиниці навчальних закладів.
Також, зараз понад 300 шкіл і дитячих садків активно впроваджують принципи програми «Новий освітній простір», яка створюється за чотирма основними принципами:
- енергоефективність;
- сучасне обладнання;
- мотивуючий простір;
- безбар‘єрність і інклюзія.
Головна мета цього проекту - створити комфортні умови для дітей з особливими потребами і забезпечити їх якісною освітою.
До того ж, за 2017-2018 рр. було підготовлено більше 10 тисяч вчителів інклюзивних класів і 7633 асистентів вчителів і дітей з особливими потребами.
Що змінюється в садках, школах і училищах
У 2019 році, вперше була виділена субвенція для дошкільнят з особливими потребами. Для цього держава надіслала на місця 37,5 мільйонів гривень, щоб допомогти дітям соціалізуватися і забезпечити їм максимум можливостей для розвитку.
За даними Міністерства освіти, в 2018/2019 навчальному році 2 тисячі 359 дітей з особливими освітніми потребами в Україні отримували дошкільну освіту в інклюзивних групах.
Тепер розповімо трохи докладніше про те, яким же чином діти з особливими потребами здобувають освіту в Україні та як держава повинна полегшити цей процес і зробити його максимально комфортним.
Вище ми вже розповідали про пандуси, підйомники та безбар‘єрний доступ. Але, інклюзивність навчальних закладів полягає не тільки в цьому. Так, відповідно до закону, за заявою батьків у дитсадках, школах і навіть у позашкільних закладах обов‘язково повинні створити інклюзивні групи. У такій групі має бути не більше трьох дітей з особливими потребами, а діти з порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними або фізичними порушеннями мають право на першочергове зарахування до освітніх установ.Також, батьки можуть написати заяву, щоб на заняття допускався асистент дитини, який буде допомагати їй. Варто відзначити, що сама програма освіти розробляється на основі базової шкільної освіти і коригується залежно від потреб дітей та їх можливостей.
У новому законі також сказано, що діти з особливими потребами можуть користуватися в навчанні жестовою мовою і шрифтом Брайля. Корекційно-розвиваючі заняття для дітей з особливими потребами в інклюзивних класах тривають 35-40 хвилин для групи і 20-25 хвилин - індивідуально, причому корекційно-розвиваючі послуги - це заходи, спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно вольової сфери й мови.
У школах для кожного учня з особливими потребами зараз складають індивідуальні програми розвитку, для створення якої залучаються батьки дитини і група фахівців. А вчителям за роботу в інклюзивних класах і групах дають доплату - 20% тарифної ставки.
Не варто забувати і про те, що навчання для дітей з особливими потребами в навчальних закладах має бути безкоштовним, а всі витрати лягають на плечі місцевих бюджетів. Варто відзначити, що, якщо люди з особливими потребами потребують підвезення до освітньої установи і в зворотньому напрямку, держава повинна це забезпечити, виділивши транспорт для людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп.
Зараз в Україні триває активний розвиток системи інклюзивної освіти, який дозволить дітям навіть з найменших міст, безперешкодно відвідувати школи, садочки, училища.
Автор Анастасія Іщенко
Джерела фото: МОН та Pixabay
Інші матеріали автора: Лікування за бюджетні гроші: кому допоможе держава і які ліки виділять
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТИ І ПІДОПІЧНИХ ФОНДУ