Розмови про благодійність
«Якщо тобі знадобиться рука допомоги, знай - вона у тебе є - твоя власна. Коли ти станеш старше, ти зрозумієш, що у тебе дві руки: одна - щоб допомагати собі, інша - щоб допомагати іншим» © Одрі Хепберн
Як і кожен місяць, ми зібрали в нашій постійній рубриці трьох найцікавіших і несхожих один на одного людей. Журналіст і медіаексперт Світлана Коляда, президент благодійного фонду Олексій Романець, популярний виконавець і телеведучий - Микита Ломакін. Вони поділяться з нами своїми думками і дадуть відповідь на такі питання: Чи має допомагає лише той, у кого більше грошей, або ж це мають робити всі? Чи варто знати оточуючим про твої благі справи? Як мотивувати інших займатися благодійністю?
Світлана Коляда, медіаексперт, журналіст, генпродюсер телеканалу «ZIK»:
Світлана, яке значення благодійність має для вас?
Благодійність - це потреба серця і душі. Коли всередині кожна клітина реагує на біду іншої-людини, тварини. Коли її непроста історія знаходить глибокий відгук, і ти спати не можеш - хочеш знайти можливості і знаходиш їх, щоб допомогти. Благодійність - чистий і безкорисливий акт душі, коли не думаєш про себе, а просто жертвуєш, віддаєш, іноді останнє. Благодійність позбавлена марнославства, вигоди, прагматизму. Це найвищий прояв любові, якою наділена людина. Це воістину шляхетський стан душі.
Як ви вважаєте, чи варто розповідати оточуючим про свої добрі справи?
Вважаю, будь-яку добру справу, потрібно робити тихо і мовчки. Тим самим пускаючи в небо правильну енергію. Це тільки внутрішній діалог людини і Всевишнього. Добро роблю тихо. Воно позбавлено гордині.
Від кого в більшій мірі повинна виходити допомога? Від людей з великим рівнем доходу, або не має значення?
Благодійність не має контурів достатку. Це або є, або немає. Це потреба душі, яка ніяк не пов‘язана з "цифрами", які людина заробляє. Найчастіше, навіть малозабезпечені люди допомагають і жертвують на благодійність, ніж заможні. Спостерігаю це по життю. Чим бідніша людина, тим вона жаліслива. Вона краще і глибше розуміє і відчуває біль іншого. Але, безумовно прекрасно, коли є можливості фінансові для благодійної допомоги. І добре, якщо заможна людина не втратила людяності і у неї добра, чуйна душа і серце. Нехай заможні більше жертвують.
На вашу думку, чи можливо прищепити людині бажання займатися благодійністю?
Моя думка жорстка, у людини ця потреба або є, або немає. Прищепити бажання? Навряд чи. Допомогти звернути погляд у бік благодійності - так.
Олексій Романець, президент благодійного фонду «Промінь Надії»:
Олексій, що ви вкладаєте в такий термін, як - благодійність?
Для мене благодійність - це в першу чергу, допомога. Допомога тим, хто цього потребує. Творити благо, добро, причому, робити це безкорисливо - це і є благодійність, людяність. Це підтримка і допомога сім‘ям, дітям, людям похилого віку, тваринам. Це можливість зробити світ добрішим. Але я з нерозумінням ставлюся до тих, хто віддає щось непотрібне і зіпсоване, або віддає для галочки "я допоміг», це вже не зовсім благодійність.
Як ви вважаєте, людині варто розголошувати те, що вона допомагає комусь?
Це дуже індивідуально. Я вважаю, що про це обов‘язково треба розповідати. Звичайно, я згоден з тим, що справжня благодійність, тиха і щира, вона завжди робиться з чистим серцем і без очікування, що вам щось покладається натомість. Коли людина робить це щиро, від серця, це видно, так само видно, коли людина прагне піару заради власної вигоди. Дану тему необхідно обговорювати, тому що, це допомагає звернути увагу кожної людини на дану проблему і показувати реальних людей, які цим займаються.
На вашу думку, допомагати в більшій мірі повинні люди з високим рівнем доходу?
Є мільйони людей, які жертвують свої кошти на благодійність. Ось, наприклад: Марк Цукерберг, засновник Facebook і його дружина Прісцилла Чан, прийняли рішення поступово віддавати на благі цілі майже весь свій статок. Це величезний ресурс, завдяки якому, тисячі і мільйони дітей, можуть жити і радіти життю. Зрозуміло, люди з великою кількістю грошей можуть надати в якійсь мірі більше допомоги, але все ж, не можна прив‘язувати благодійність тільки до матеріальної сторони. А взагалі, було б дуже добре, якби кожна людина розуміла, що вона може допомогти тими можливостями, які у неї є.
Як ви думаєте, що рухає людьми, які займаються благодійністю, і що не дає опускати їм руки?
Є дуже багато людей, які не знають - як допомогти, чим допомогти, куди віддати. Хтось хоче приєднатися до благодійності, але не знає з чого почати. Згодом, людина з кимось знайомиться, знаходить однодумців, і потім вже бере участь в різних благодійних акціях, приєднується до благодійних організацій і фондів. Думаю, весь страх і сумніви зникають, коли людина бачить, що її допомога комусь потрібна, коли людина відчуває, що можна допомогти, підтримати, що все це не дарма, і від неї залежить життя іншої людини, це дуже сильно піднімає. Люди все це бачать і йдуть далі, з‘являється велике бажання робити добрі справи і допомагати. Це дуже мотивує.
Микита Ломакін, телеведучий, співак:
Микита, що для вас значить благодійність?
Благодійність для мене - це все, що ти робиш на благо інших людей. Я вважаю, все що ми робимо в цьому житті, можна направити на благо іншим людям, які цього потребують.
Людині варто афішувати свою благодійну діяльність?
Все залежить тільки від того, з якою метою і посилом ти розповідаєш про свою діяльність. Наприклад, якщо ти публічна особа і являєшся кумиром для багатьох, то, зрозуміло, афішувати варто. Адже дивлячись на тебе, багато хто почнуть брати тебе в приклад і будуть намагатися робити так само, а це призведе до гарного результату.
Хто в більшій мірі повинен допомагати, одна багата людина, або десятки людей зі звичайним доходом?
Зрозуміло, ті люди, у яких більше фінансових можливостей зобов‘язані допомагати в першу чергу. Для них це більш просто, ніж для людей середнього класу.
Але в принципі, кожна людина, у якої є гроші на їжу, на якісь розваги і на відпочинок, теж може зробити свій невеликий внесок.
Чи можливо на своєму прикладі, надихати людей на те, щоб займатися благодійністю?
Я пам‘ятаю певний період свого життя, коли я був фанатом Джастіна Бібера і я регулярно читав про те, що кожен рік Джастін Бібер віддає кілька мільйонів доларів на благодійність. Тоді у мене заклалася думка про те, що коли я почну заробляти, я теж буду робити певні пожертвування. Знову ж таки, через те, що він був моїм кумиром, я і хотів наслідувати його приклад. Тому, я вважаю, що надихати людей можна і потрібно.
Читайте також: Лілія Кузнєцова, Антоніна Чесніша та Юрій Стратович - Розмови про благодійність
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТИ І ПІДОПІЧНИХ ФОНДУ
Як і кожен місяць, ми зібрали в нашій постійній рубриці трьох найцікавіших і несхожих один на одного людей. Журналіст і медіаексперт Світлана Коляда, президент благодійного фонду Олексій Романець, популярний виконавець і телеведучий - Микита Ломакін. Вони поділяться з нами своїми думками і дадуть відповідь на такі питання: Чи має допомагає лише той, у кого більше грошей, або ж це мають робити всі? Чи варто знати оточуючим про твої благі справи? Як мотивувати інших займатися благодійністю?
Світлана Коляда, медіаексперт, журналіст, генпродюсер телеканалу «ZIK»:Світлана, яке значення благодійність має для вас?
Благодійність - це потреба серця і душі. Коли всередині кожна клітина реагує на біду іншої-людини, тварини. Коли її непроста історія знаходить глибокий відгук, і ти спати не можеш - хочеш знайти можливості і знаходиш їх, щоб допомогти. Благодійність - чистий і безкорисливий акт душі, коли не думаєш про себе, а просто жертвуєш, віддаєш, іноді останнє. Благодійність позбавлена марнославства, вигоди, прагматизму. Це найвищий прояв любові, якою наділена людина. Це воістину шляхетський стан душі.
Як ви вважаєте, чи варто розповідати оточуючим про свої добрі справи?
Вважаю, будь-яку добру справу, потрібно робити тихо і мовчки. Тим самим пускаючи в небо правильну енергію. Це тільки внутрішній діалог людини і Всевишнього. Добро роблю тихо. Воно позбавлено гордині.
Від кого в більшій мірі повинна виходити допомога? Від людей з великим рівнем доходу, або не має значення?
Благодійність не має контурів достатку. Це або є, або немає. Це потреба душі, яка ніяк не пов‘язана з "цифрами", які людина заробляє. Найчастіше, навіть малозабезпечені люди допомагають і жертвують на благодійність, ніж заможні. Спостерігаю це по життю. Чим бідніша людина, тим вона жаліслива. Вона краще і глибше розуміє і відчуває біль іншого. Але, безумовно прекрасно, коли є можливості фінансові для благодійної допомоги. І добре, якщо заможна людина не втратила людяності і у неї добра, чуйна душа і серце. Нехай заможні більше жертвують.
На вашу думку, чи можливо прищепити людині бажання займатися благодійністю?
Моя думка жорстка, у людини ця потреба або є, або немає. Прищепити бажання? Навряд чи. Допомогти звернути погляд у бік благодійності - так.
Олексій Романець, президент благодійного фонду «Промінь Надії»:Олексій, що ви вкладаєте в такий термін, як - благодійність?
Для мене благодійність - це в першу чергу, допомога. Допомога тим, хто цього потребує. Творити благо, добро, причому, робити це безкорисливо - це і є благодійність, людяність. Це підтримка і допомога сім‘ям, дітям, людям похилого віку, тваринам. Це можливість зробити світ добрішим. Але я з нерозумінням ставлюся до тих, хто віддає щось непотрібне і зіпсоване, або віддає для галочки "я допоміг», це вже не зовсім благодійність.
Як ви вважаєте, людині варто розголошувати те, що вона допомагає комусь?
Це дуже індивідуально. Я вважаю, що про це обов‘язково треба розповідати. Звичайно, я згоден з тим, що справжня благодійність, тиха і щира, вона завжди робиться з чистим серцем і без очікування, що вам щось покладається натомість. Коли людина робить це щиро, від серця, це видно, так само видно, коли людина прагне піару заради власної вигоди. Дану тему необхідно обговорювати, тому що, це допомагає звернути увагу кожної людини на дану проблему і показувати реальних людей, які цим займаються.
На вашу думку, допомагати в більшій мірі повинні люди з високим рівнем доходу?
Є мільйони людей, які жертвують свої кошти на благодійність. Ось, наприклад: Марк Цукерберг, засновник Facebook і його дружина Прісцилла Чан, прийняли рішення поступово віддавати на благі цілі майже весь свій статок. Це величезний ресурс, завдяки якому, тисячі і мільйони дітей, можуть жити і радіти життю. Зрозуміло, люди з великою кількістю грошей можуть надати в якійсь мірі більше допомоги, але все ж, не можна прив‘язувати благодійність тільки до матеріальної сторони. А взагалі, було б дуже добре, якби кожна людина розуміла, що вона може допомогти тими можливостями, які у неї є.
Як ви думаєте, що рухає людьми, які займаються благодійністю, і що не дає опускати їм руки?
Є дуже багато людей, які не знають - як допомогти, чим допомогти, куди віддати. Хтось хоче приєднатися до благодійності, але не знає з чого почати. Згодом, людина з кимось знайомиться, знаходить однодумців, і потім вже бере участь в різних благодійних акціях, приєднується до благодійних організацій і фондів. Думаю, весь страх і сумніви зникають, коли людина бачить, що її допомога комусь потрібна, коли людина відчуває, що можна допомогти, підтримати, що все це не дарма, і від неї залежить життя іншої людини, це дуже сильно піднімає. Люди все це бачать і йдуть далі, з‘являється велике бажання робити добрі справи і допомагати. Це дуже мотивує.
Микита Ломакін, телеведучий, співак:Микита, що для вас значить благодійність?
Благодійність для мене - це все, що ти робиш на благо інших людей. Я вважаю, все що ми робимо в цьому житті, можна направити на благо іншим людям, які цього потребують.
Людині варто афішувати свою благодійну діяльність?
Все залежить тільки від того, з якою метою і посилом ти розповідаєш про свою діяльність. Наприклад, якщо ти публічна особа і являєшся кумиром для багатьох, то, зрозуміло, афішувати варто. Адже дивлячись на тебе, багато хто почнуть брати тебе в приклад і будуть намагатися робити так само, а це призведе до гарного результату.
Хто в більшій мірі повинен допомагати, одна багата людина, або десятки людей зі звичайним доходом?
Зрозуміло, ті люди, у яких більше фінансових можливостей зобов‘язані допомагати в першу чергу. Для них це більш просто, ніж для людей середнього класу.
Але в принципі, кожна людина, у якої є гроші на їжу, на якісь розваги і на відпочинок, теж може зробити свій невеликий внесок.
Чи можливо на своєму прикладі, надихати людей на те, щоб займатися благодійністю?
Я пам‘ятаю певний період свого життя, коли я був фанатом Джастіна Бібера і я регулярно читав про те, що кожен рік Джастін Бібер віддає кілька мільйонів доларів на благодійність. Тоді у мене заклалася думка про те, що коли я почну заробляти, я теж буду робити певні пожертвування. Знову ж таки, через те, що він був моїм кумиром, я і хотів наслідувати його приклад. Тому, я вважаю, що надихати людей можна і потрібно.
Читайте також: Лілія Кузнєцова, Антоніна Чесніша та Юрій Стратович - Розмови про благодійність
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТИ І ПІДОПІЧНИХ ФОНДУ