Ірина Литовченко: “Охматдиту” порібен головний лікар, який не лише боротиметься з корупцією, а й змінить філософію закладу”

Незабаром конкурсна комісія Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) вдруге займеться пошуком головного лікаря Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) “Охматдит”. Минула спроба МОЗу, датована березнем 2017 року, залишилася без успіху. Про те, якого саме спеціаліста чекає крісло головного лікаря “Охматдиту”, які корупційні практики він повинен подолати і чим зайнятися для того, щоб зробити “Охматдит” справді дитячою лікарнею, журналісту Уфонда Оксані Мельник, розповіла директор зі з’язків із громадськістю та державними органами, співзасновник фонду Tabletochki Ірина Литовченко.

Ірина, на якому етапі процедура проведення конкурсу на посаду головного лікаря НДСЛ “Охматдит”?

Зараз Міністерство охорони здоров’я робить другу спробу пошуку головного лікаря “Охматдиту”. Першого разу, 20 березня, було дуже мало кандидатів. Лише 4 кандидати з 9 тих, що подали документи, відповідали вимогам МОЗу, - в інших не було необхідного досвіду та кваліфікації.
Відповідно до законодавства, визначено термін для подачі документів кандидатами для повторного проведення конкурсу - 1 місяць. Цей термін закінчився 27 квітня. На даному етапі подали свої заявки 10 кандидатів, але усі необхідні документи змогли надати лише 3 учасники. Комісія прийняла рішення дати можливість іншим учасникам донести ті, яких не вистачає у їх конвертах.

В публічному середовищі говорять про те, що конкурс - це гра в демократію, а насправді вже є переможець, визначений у політичній площині.

Хто ж він? Нехай озвучать тоді! (сміється).

В такому разі, якого фахівця, на Вашу думку, сьогодні потребує “Охматдит”?

Минулого разу на засіданні конкурсної комісії я запитувала учасників про лікарню, яка є дружньою до дитини. По суті, “Охматдит” - дуже багатий заклад. Такого забезпечення обладнанням, спонсорського потенціалу, як має “Охматдит”, не має більше ніде в Україні. Великі корпорації щороку виділяють мільйони зі своїх бюджетів саме на НДСЛ “Охматдит”. З технічної точки зору, попри велику кількість корупційних схем у закладі, там все достатньо потужно. Однак, це не робить лікарню справді дитячою. “Охматдиту” потрібен головний лікар, який не лише боротиметься з корупцією, а й змінить філософію закладу і зробить його дружнім до дитини. Ми маємо хорошу “коробку“, класне обладнання, але сюди приходять менеджери та лікарі, які мають одну й ту саму філософію.

Про що йде мова в цьому контексті? Яким чином треба міняти цю філософію?

Зараз там нічого немає ні для роботи лікарів, ні для перебування батьків діток, які лікуються в “Охмадиті”. Власне, для маленьких пацієнтів на всю лікарню - 2-3 ігрові кімнати, хоча вони мають бути мінімум на кожному поверсі. Якщо діти там лежать, їм просто немає чим зайнятися…
Поки діти лікуються, мами сплять з ними на одних ліжках разом, - як із зовсім маленькими, так і з підлітками. Навіть тоді, коли дитинка мала операцію. Керівництво лікарні завжди посилалося на відсутність площі. Мовляв, доставляти ліжка немає можливості, а про те, щоб організовувати гуртожитки, то й мови нема. А ще в “Охматдиті” мами самі по черзі організовано миють підлогу в палатах.

То все все-таки, проблема в грошах чи в кадрах?

Для того, щоб зробити “Охматдит” дитячою лікарнею, не потрібно багато грошей, потрібне насамперед бажання. Зазвичай адміністрація зводить все банально до матеріального забезпечення, і на тому все. Вони не намагаються зсередини змінити ставлення до пацієнта. Але це дуже важливо для дітей! Ми з колективом Tabletochki багато вивчаємо світовий досвід. У Європі та США видно, що ти потрапив у дитячу лікарню, ще з порогу, а у нас немає нормальних туалетів, немає душових, подекуди навіть грибок…І не варто в цьому звинувачувати весь персонал “Охматдиту”, бо люди просто не знають, як це - працювати в інших умовах.
В інших країнах у дитячих лікарнях поруч із реєстратурою стоїть дитячий столик, коридори розмальовані кольоровими малюнками, персонал носить форму з мультиплікаційними героями. Коли дитина заходить у кабінет до лікаря, вона сідає за низенький столик, щоб почувати себе комфортно. Це ж абсолютно не дороге задоволення, яке може бути реалізоване за рахунок спонсорських коштів та з допомогою волонтерів.
Крім того, що заважає керівництву запрошувати для діток репетиторів, педагогів та вчителів? Що заважає виділити для навчального процесу якусь невелику кімнату? Мало хто знає, але в “Охматдиті” ще й є величезний актовий зал. Чому б там не проводити щось цікаве для дітей? Справа не в грошах, - лікарню треба перекроїти зсередини.

Як Ви вважаєте, чи загрожує колективу масове скорочення з приходом нового керівника?

Звільнення повинні бути, але лише на розсуд нового головного лікаря. Зараз є невідповідність кількості молодшого персоналу та кількості лікарів: молодшого персоналу не вистачає через низькі заробітні плати, а от штат лікарів навіть роздутий. Крім того, навіть у цьому роздутому штаті робота не контролюється. Для прикладу, в хірургічному відділенні з десяти хірургів операції проводять лише троє, а всі інші заповнюють історію хвороби. Старші, досвідчені люди, які давно працюють у закладі, не допускають молодих спеціалістів до скальпелю, щоб більше отримувати матеріальної подяки від батьків.
Лікарів можна зрозуміти з тої точки зору, що їх поставили у таке становище. Можливо, вони не хотіли б брати ці гроші, їм внутрішньо неприємно казати про ці ціни на операції, але інакше вони не виживуть. Але, знову ж таки, багато спеціалістів не згодні переходити в офіційне поле. Вони зараз мають можливість брати тисячі гривень за одну операцію без податків та фіксації. Вони навряд чи захочуть переходити навіть на зарплату 25 тисяч гривень.

Як Ви вважаєте, які саме аспекти роботи топ-менеджменту “Охматдиту” можуть викликати питання під час перевірки?

Наведу приклад. 2 тижні тому в “Охматдиті” знайшли наказ про знищення всіх журналів видачі, всіх актів та накладних про використані медикаменти за останні 13 років. До головного лікаря прийшов головний бухгалтер з таким документом, мовляв, “підпишіть, вже таке часто робили”. Це, вочевидь, була підстава. Я не уявляю, що було б після цього, якби опікунська рада не дізналася…І в цьому випадку важливо не те, хто підписав,а хто ініціював такий крок. Якщо в колективі так хочуть знищити документи, отже, там є що пошукати.
Крім того, перевірки потребує розподілення фандрайзенгових вкладень. Там шалені гроші, які неефективно використовуються. Зараз “Охматдит” купив дуже хороший і дорогий рентген, а у відділенні травматології зроблено ремонт. Для чого було спрямовувати спонсорські кошти саме на це? Восени тут відкривається новісіньке травматологічне відділення з рентгеном. Чому не можна було збалансовано підійти до розподілення коштів? Наприклад, попросити спонсора зачекати з рентгеном і вирішити якісь інші нагальні проблеми “Охматдиту”. Як варіант - побудувати міні-готель для батьків.

А ще є цікава практика з фармацевтичними компаніями, які дарують апарат і “підсаджують” всю лікарню на витратні матеріали для нього. І начебто зробили подарунок, але водночас і змусили платити надалі купу грошей. Наприклад, у відділенні онкології стоять на поверхах дві різні крапельниці, обслуговування яких коштує умовно 10 і 50 тисяч гривень. Кожного місяця - шалена різниця. Ми пропонували купити їм нову, адже витратні матеріали купуються за кошти благодійників. Однак, лікарня не може просто так взяти і списати дороге для обслуговування обладнання, адже воно працює.

До речі, коли саме буде відкрито новий корпус “Охмадиту”?

Питання риторичне. Будуть відкриватися 2 пускові комплекси, які за площею практично такі ж, як і вся лікарня зараз. Фактично, відкривається ще один новий “Охматдит”. Перша частина, яка містить діагностичні відділення, буде відкрита в 2017 році, а в наступному році хірургічне відділення, онкологічне і т.д.

Головний лікар “Охматдиту” повинен бути і директором закладу чи ці посади мають бути розділені?

За Статутом, там зараз лише головний лікар, який має повноваження виключно в адмініструванні. Про медицину там нічого немає, він по суті є директором. Ми сперечалися з Міністерством з цього приводу. Навіщо головному лікарю “Охматдиту” медична освіта, якщо він займається лише господарською діяльністю? Для цього потрібно реорганізувати лікарню. Директор повинен виконувати свої функції, а лікар - свої.

Яким чином вона може бути реорганізована в нинішньому правовому полі?

Зараз президент підписав закон про автономізацію медичних закладів. Це дозволить змінити Статут лікарні і зробити її неприбутковою організацією. Таким чином, лікарня відв’язується від класифікаторів МОЗ і не має ніяких обмежень по зарплатам і штатному розпису. Це - можливість для закладу формувати посадові оклади навіть відповідно до рейтингу лікарів. Керівник, який прийде за результатами конкурсу, зможе перейти до адекватного управління лікарнею.
Ми в МОЗ навіть жартували, що за нинішньої системи лікарі перестануть брати хабарі лише тоді, коли їм на медичній формі відрізати кишені. Але, повертаючись до теми кадрового очищення, перед рішучими звільненнями головний лікар обов’язково повинен провести аудит. Зараз у закладі працює Держфінінспекція, але перевіряє лише наявність певних задокументованих фактів. Вони не медики, і не проаналізують з медичної точки зору. МОЗ повинно створити спільну з аудиторами і медиками комісію, яка займеться цим більш глибоко.