“Новий” Охматдит. Які зміни чекають на пацієнтів, лікарів і благодійників з приходом нового головного лікаря?
ОХМАТДИТ - найбільша національна дитяча спеціалізована лікарня в Україні. У її стаціонарі щороку лікують до 18 тисяч малюків і майже 20 тис. дітей отримують невідкладну допомогу в травмпункті. Щороку в ОХМАТДИТі проводять 7 тис. операцій.
Ірина Садов’як в ОХМАТДИТі 2-й місяць. Раніше керувала лікарнею в Коломиї. Вона перша, кого на цю посаду обирали через відкритий конкурс. Раніше головного в ОХМАТДИТ призначали в МОЗ. Від самого початку Ірина обіцяла боротися з корупцією в лікарні, змінити умови для хворих діток і їх батьків та зробити ОХМАТДИТ відомим за межами країни. Проте колектив прийняв нову людину не надто радісно. З моменту призначення Ірина Садов’як ще не ухвалювала кардинальних кадрових рішень. А перше, за що взялася - наведення ладу з ліками.
Лікарня має залишити в минулому весь негатив, розповідає Ірина Садов’як між нарадами і розмовами з пацієнтами у своєму кабінеті.
Ми підготували відповіді на питання, які найбільше турбують пацієнтів і лікарів ОХМАТДИТу.
Коли запрацює “Лінійний прискорювач”?
Дороговартісне радіологічне обладнання для діагностики та лікування онкохворих дітей днями нарешті змонтували в новому корпусі лікарні, який добудовують. Тримодальна система AnyScan ОФФЕКТ/КТ/ПЕТ, вартістю 35 млн. грн, яка має діагностувати онкозахворювання у дітей і відслідковувати ефективність та доцільність лікування.
Кому конкретно і як швидко зможе допомогти встановлене обладнання. Про які операції йде мова?
– Це те обладнання, на якому ми зможемо лікувати діток зі складними онкопатологіями. Це дуже точний прилад. Їх не так багато в Україні, але дуже важливо було закупити їх для ОХМАТДИТу, тому що, по суті, тим діткам, які потребують такої допомоги зараз, вона надається в дорослих лікарнях. Незважаючи на те, що це обладнання довго стояло на складах, компанія, яка поставила його, пішли на поступки і замінили там багато елементів, які морально застаріли. На сьогодні він готовий до прийняття пацієнтів, вже пройшли навчання лікарі. Але зараз слід дочекатися кількох речей: здачі першої черги нового корпусу ОХМАТДИТу і ліцензії з ядерного комітету (на використання обладнання), чим ми зараз і займаємося.
Це лише частина обладнання, якщо я правильно я розумію? Що є ще, і чи є шанс запустити в роботу усе разом?
– У нас змонтований КТ-симулятор. Для підготовчого процесу для лінійного прискорювача (з його допомогою визначається проблема й відбувається підготовка до лікування) апарат також встановлений, ми на етапі 90 %-ої готовності. Найбільша проблема була з ПЕТкате. Це те діагностичне обладнання, яке допоможе на ранніх стадіях визначити, чи є онкозахворювання. Зараз ви бачили ті коробки на складах. Будівельникам дали місяць на завершення ремонту і ми завершуємо перемовини з виробниками про те, як і коли вони мають його встановити.
Скільки дітей потребують такого лікування в Україні?
– Не знаю статистики. Але якщо ми здамо повністю новобудову, то там буде онкологічне відділення. У нас є напрацювання для лікування дітей з онкогематологічною проблематикою, там будуть додаткові ліжка.
Це ті діти, яких сьогодні відправляють за кордон?
– Не завжди. Це діти, які лікуються і в дитячих лікарнях (ПЕТкате допомагає Феофанія). Що стосується лінійного прискорювача, ми плануємо навіть в цих умовах відкрити хоча б 5 ліжок, щоб почати напрацювання і щоб це лікування відбувалось в умовах лікарні. Реальний стан справ такий: сподіваюсь, до січня завершимо будівельні роботи і тоді буде йти мова про запуск лінійного прискорювача, але ще є низка медобладнання, щодо якого відбуваються тендери. Там є проблеми, але за всіма найкращими прогнозами до березня 2018 запустимо повністю комплекс.
А що з побутовими умовами? Коли в лікарні з’являться нормальні умови для батьків, які вимушені бути поряд з хворими дітьми?
– Це умови, які не підлягають критиці: в одній кімнаті 6-7 ліжок і батьки сплять з дітьми на одному ліжку. Так не має бути. Кардинально змінити цю ситуацію ми зможемо, коли буде здано нову будівлю.
Окрім того, зараз ми на етапі підписання меморандуму з фундацією Рональда Макдональда. Це насамперед потрібно батькам (кімнати, де батьки можуть поспати, поїсти, випрати речі – Ред.). Це онкогематологія і центри неонатології. Також я думаю про хірургічний комплекс, бо це найбільший потік пацієнтів. Я точно знаю, що це максимально швидко має відбутися, але про терміни складно говорити.
Про ситуацію з ліками і співпрацю з благодійниками.
Ірина Садов`як: «ОХМАТДИТ - одна з найбільш забезпечених ліками лікарня в Україні...»
Було багато критики на адресу МОЗ через те, що на складах ОХМАТДИТу в певні періоди не було потрібних ліків, або термін дії цих ліків був досить короткий. Натомість у МОЗ критикували лікарів, які зробили нераціональне замовлення. Яка сьогодні ситуація з забезпеченням і перерозподілом препаратів?
– Держава забезпечує і постачає на склади, як правило, медикаменти для онкогематології та центру токсикології. Проблема в тому, що ці поставки йдуть із запізненням, замовлення зміщене в часі на рік.
Раніше, ймовірно, не вистачало щільнішої співпраці (лікарні і міністерства – Ред.). Адже не достатньо просто підготувати листа для перерозподілу препаратів. Якщо нам якийсь препарат, розхідник не потрібен (з різних причин), ми готуємо лист до МОЗ із проханням перерозподілу по інших регіонах, і його не можна просто кидати до поштової скриньки. Треба дзвонити, стукати…
Не можу зараз з абсолютною впевненістю сказати, що у нас немає таких проблем. Зараз ми готуємо замовлення за методикою розрахунку від МОЗ. Більшість питань задовольняє державна закупівля, перерозподіл відбувся, є препарати, які не потрібні, але з певних причин їх не можна розподілити, тому є ризик, що ми їх не використаємо. Але цей процес вже налагоджений.
Ми мали зустріч з ПРООН, які закуповують препарати для онкогематології. Вони нам чітко розказали, коли будуть поставки, і ми знаємо, на що розраховувати. Коли ж розуміємо, що державні закупівлі не встигають, ми звертаємося до благодійників, і вони справді допомагають. Бувають такі місяці, коли благодійники дають медикаментів, сетів і т.п. вартістю до 3 млн.грн. Реально по цих державних поставках усі потреби в препаратах закриті і серйозних проблем немає.
А те, що стосується закупівель лікарні?
– Ми проаналізували це питання. Було так, що лікарня купувала щось, бо не знала, чи купить держава, і через це виникли залишки. Але зараз я аналізую: ту кількість медикаментів і ліків, яка потрібна пацієнтам, лікарня забезпечує.
У мене є з чим порівняти. Коли в регіоні, де я працювала, на ліжкоджень було виділено 7 грн. на медикаменти, то тут на дитину приблизно 1200 грн.
Раніше частина благодійників скаржились на те, що в ОХМАДТИТ впускають лише окремі БФ. Чи є сьогодні якісь вимоги до них? І як ви розподіляєте той ресурс, який надходить від них?
– Ми вирішили, що якщо хтось хоче допомогти, то він дає кошти на лікарню. Щоб ми могли вести облік. Бо був критичний час, коли фонди допомагали тому чи іншому пацієнту адресно, і ми не завжди були впевнені, що в пацієнта є в наявності, і інколи відбувався дубляж замовлення, але тепер цих питань не виникає. Все, що вони купують, ми ставимо на баланс лікарні, ми розуміємо кількість, яка у нас є, і цей процес налагоджений.
Про медперсонал.
Хто допомагає вам змінювати лікарню? Чи підібрали ви собі команду і хто ці люди?
– Що стосується зміни кадрів, заступників чи завідувачів відділами, цього ще не відбулось. Я вивчаю колектив, працівників, і хочу їх знайти у вже сформованому колективі. Є працівники, які живуть лікарнею, вони активні, спілкуються, дають пропозиції. Є частина, яка абсолютно інертна, і ця частина мені не подобається. Мені дуже хочеться підібрати активних і таких, що не боятимуться змін. Адже багатьох нинішня ситуація влаштовує: з/п одна з найкращих в країні, медикаменти у повному обсязі (коли вони є, то менше проблем між лікарем і родичами хворих). Я вважаю, що зміни потрібні загалом і по державі, сподіваюсь, медреформу ухвалять, бо багато речей я тут не можу змінити, адже саме так діє трудове і бюджетне законодавство. Насправді тут більше інертних людей, а я шукаю активних. І коли я їх знайду, зміни відбудуться швидше.
Коли і як Охматдит може почати заробляти?
Мова про приватизацію лікарні не йде, ви на цьому неодноразвово наголошували. Але, разом з тим, ви говорили про те, що варто починати заробляти.
– Мова йде про те, що ОХМАДТИТ - це спеціалізована лікарня. Тут мають лікуватись діти, які вже пройшли усі можливі варіанти консультування і потрапляють до нас за направленням. А коли дитину не показували місцевому педіатру, невропатологу і т.п., а одразу везуть сюди - це неправильно. І, приміром, коли ви не маєте особливої потреби, але дуже хочете консультацію саме в ОХМАДТИТі, ви повинні розуміти, що ні видатків, ні людських ресурсів на всіх не вистачить, але можете отримати право на таку консультацію, проте вже не безкоштовно. Це також стосується іноземців.
На сьогодні у нас є проблема в затвердженні цієї платної послуги, ми її подаємо в КМДА і її затверджують вже там. Це абсурд. Тому я в очікуванні медреформи і змін до бюджетного кодексу, щоб вартість послуги була визначена і було зрозуміло, що ось за це держава компенсує, а за це - ні.
Ніхто не буде приватизовувати цю лікарню. Але коли ми зробимо державне казенне підприємство, у нас буде більше можливостей і для зростання зарплати, і для заробляння коштів. У нас є унікальні лабораторії, куди йдуть дорослі, і ми розуміємо, що люди готові за це заплатити, бо кожен реактив треба купити і т.д. Це треба розвивати, але цей процес просувається дуже важко.
Автор Євгенія Мотрич, відеоінтерв’ю є на etcetera.media.
Ірина Садов’як в ОХМАТДИТі 2-й місяць. Раніше керувала лікарнею в Коломиї. Вона перша, кого на цю посаду обирали через відкритий конкурс. Раніше головного в ОХМАТДИТ призначали в МОЗ. Від самого початку Ірина обіцяла боротися з корупцією в лікарні, змінити умови для хворих діток і їх батьків та зробити ОХМАТДИТ відомим за межами країни. Проте колектив прийняв нову людину не надто радісно. З моменту призначення Ірина Садов’як ще не ухвалювала кардинальних кадрових рішень. А перше, за що взялася - наведення ладу з ліками.
Лікарня має залишити в минулому весь негатив, розповідає Ірина Садов’як між нарадами і розмовами з пацієнтами у своєму кабінеті.
Ми підготували відповіді на питання, які найбільше турбують пацієнтів і лікарів ОХМАТДИТу.
Коли запрацює “Лінійний прискорювач”?
Дороговартісне радіологічне обладнання для діагностики та лікування онкохворих дітей днями нарешті змонтували в новому корпусі лікарні, який добудовують. Тримодальна система AnyScan ОФФЕКТ/КТ/ПЕТ, вартістю 35 млн. грн, яка має діагностувати онкозахворювання у дітей і відслідковувати ефективність та доцільність лікування.
Кому конкретно і як швидко зможе допомогти встановлене обладнання. Про які операції йде мова?
– Це те обладнання, на якому ми зможемо лікувати діток зі складними онкопатологіями. Це дуже точний прилад. Їх не так багато в Україні, але дуже важливо було закупити їх для ОХМАТДИТу, тому що, по суті, тим діткам, які потребують такої допомоги зараз, вона надається в дорослих лікарнях. Незважаючи на те, що це обладнання довго стояло на складах, компанія, яка поставила його, пішли на поступки і замінили там багато елементів, які морально застаріли. На сьогодні він готовий до прийняття пацієнтів, вже пройшли навчання лікарі. Але зараз слід дочекатися кількох речей: здачі першої черги нового корпусу ОХМАТДИТу і ліцензії з ядерного комітету (на використання обладнання), чим ми зараз і займаємося.
Це лише частина обладнання, якщо я правильно я розумію? Що є ще, і чи є шанс запустити в роботу усе разом?
– У нас змонтований КТ-симулятор. Для підготовчого процесу для лінійного прискорювача (з його допомогою визначається проблема й відбувається підготовка до лікування) апарат також встановлений, ми на етапі 90 %-ої готовності. Найбільша проблема була з ПЕТкате. Це те діагностичне обладнання, яке допоможе на ранніх стадіях визначити, чи є онкозахворювання. Зараз ви бачили ті коробки на складах. Будівельникам дали місяць на завершення ремонту і ми завершуємо перемовини з виробниками про те, як і коли вони мають його встановити.
Скільки дітей потребують такого лікування в Україні?
– Не знаю статистики. Але якщо ми здамо повністю новобудову, то там буде онкологічне відділення. У нас є напрацювання для лікування дітей з онкогематологічною проблематикою, там будуть додаткові ліжка.
Це ті діти, яких сьогодні відправляють за кордон?
– Не завжди. Це діти, які лікуються і в дитячих лікарнях (ПЕТкате допомагає Феофанія). Що стосується лінійного прискорювача, ми плануємо навіть в цих умовах відкрити хоча б 5 ліжок, щоб почати напрацювання і щоб це лікування відбувалось в умовах лікарні. Реальний стан справ такий: сподіваюсь, до січня завершимо будівельні роботи і тоді буде йти мова про запуск лінійного прискорювача, але ще є низка медобладнання, щодо якого відбуваються тендери. Там є проблеми, але за всіма найкращими прогнозами до березня 2018 запустимо повністю комплекс.
А що з побутовими умовами? Коли в лікарні з’являться нормальні умови для батьків, які вимушені бути поряд з хворими дітьми?
– Це умови, які не підлягають критиці: в одній кімнаті 6-7 ліжок і батьки сплять з дітьми на одному ліжку. Так не має бути. Кардинально змінити цю ситуацію ми зможемо, коли буде здано нову будівлю.
Окрім того, зараз ми на етапі підписання меморандуму з фундацією Рональда Макдональда. Це насамперед потрібно батькам (кімнати, де батьки можуть поспати, поїсти, випрати речі – Ред.). Це онкогематологія і центри неонатології. Також я думаю про хірургічний комплекс, бо це найбільший потік пацієнтів. Я точно знаю, що це максимально швидко має відбутися, але про терміни складно говорити.
Про ситуацію з ліками і співпрацю з благодійниками.
Ірина Садов`як: «ОХМАТДИТ - одна з найбільш забезпечених ліками лікарня в Україні...»
Було багато критики на адресу МОЗ через те, що на складах ОХМАТДИТу в певні періоди не було потрібних ліків, або термін дії цих ліків був досить короткий. Натомість у МОЗ критикували лікарів, які зробили нераціональне замовлення. Яка сьогодні ситуація з забезпеченням і перерозподілом препаратів?
– Держава забезпечує і постачає на склади, як правило, медикаменти для онкогематології та центру токсикології. Проблема в тому, що ці поставки йдуть із запізненням, замовлення зміщене в часі на рік.
Раніше, ймовірно, не вистачало щільнішої співпраці (лікарні і міністерства – Ред.). Адже не достатньо просто підготувати листа для перерозподілу препаратів. Якщо нам якийсь препарат, розхідник не потрібен (з різних причин), ми готуємо лист до МОЗ із проханням перерозподілу по інших регіонах, і його не можна просто кидати до поштової скриньки. Треба дзвонити, стукати…
Не можу зараз з абсолютною впевненістю сказати, що у нас немає таких проблем. Зараз ми готуємо замовлення за методикою розрахунку від МОЗ. Більшість питань задовольняє державна закупівля, перерозподіл відбувся, є препарати, які не потрібні, але з певних причин їх не можна розподілити, тому є ризик, що ми їх не використаємо. Але цей процес вже налагоджений.
Ми мали зустріч з ПРООН, які закуповують препарати для онкогематології. Вони нам чітко розказали, коли будуть поставки, і ми знаємо, на що розраховувати. Коли ж розуміємо, що державні закупівлі не встигають, ми звертаємося до благодійників, і вони справді допомагають. Бувають такі місяці, коли благодійники дають медикаментів, сетів і т.п. вартістю до 3 млн.грн. Реально по цих державних поставках усі потреби в препаратах закриті і серйозних проблем немає.
А те, що стосується закупівель лікарні?
– Ми проаналізували це питання. Було так, що лікарня купувала щось, бо не знала, чи купить держава, і через це виникли залишки. Але зараз я аналізую: ту кількість медикаментів і ліків, яка потрібна пацієнтам, лікарня забезпечує.
У мене є з чим порівняти. Коли в регіоні, де я працювала, на ліжкоджень було виділено 7 грн. на медикаменти, то тут на дитину приблизно 1200 грн.
Раніше частина благодійників скаржились на те, що в ОХМАДТИТ впускають лише окремі БФ. Чи є сьогодні якісь вимоги до них? І як ви розподіляєте той ресурс, який надходить від них?
– Ми вирішили, що якщо хтось хоче допомогти, то він дає кошти на лікарню. Щоб ми могли вести облік. Бо був критичний час, коли фонди допомагали тому чи іншому пацієнту адресно, і ми не завжди були впевнені, що в пацієнта є в наявності, і інколи відбувався дубляж замовлення, але тепер цих питань не виникає. Все, що вони купують, ми ставимо на баланс лікарні, ми розуміємо кількість, яка у нас є, і цей процес налагоджений.
Про медперсонал.
Хто допомагає вам змінювати лікарню? Чи підібрали ви собі команду і хто ці люди?
– Що стосується зміни кадрів, заступників чи завідувачів відділами, цього ще не відбулось. Я вивчаю колектив, працівників, і хочу їх знайти у вже сформованому колективі. Є працівники, які живуть лікарнею, вони активні, спілкуються, дають пропозиції. Є частина, яка абсолютно інертна, і ця частина мені не подобається. Мені дуже хочеться підібрати активних і таких, що не боятимуться змін. Адже багатьох нинішня ситуація влаштовує: з/п одна з найкращих в країні, медикаменти у повному обсязі (коли вони є, то менше проблем між лікарем і родичами хворих). Я вважаю, що зміни потрібні загалом і по державі, сподіваюсь, медреформу ухвалять, бо багато речей я тут не можу змінити, адже саме так діє трудове і бюджетне законодавство. Насправді тут більше інертних людей, а я шукаю активних. І коли я їх знайду, зміни відбудуться швидше.
Коли і як Охматдит може почати заробляти?
Мова про приватизацію лікарні не йде, ви на цьому неодноразвово наголошували. Але, разом з тим, ви говорили про те, що варто починати заробляти.
– Мова йде про те, що ОХМАДТИТ - це спеціалізована лікарня. Тут мають лікуватись діти, які вже пройшли усі можливі варіанти консультування і потрапляють до нас за направленням. А коли дитину не показували місцевому педіатру, невропатологу і т.п., а одразу везуть сюди - це неправильно. І, приміром, коли ви не маєте особливої потреби, але дуже хочете консультацію саме в ОХМАДТИТі, ви повинні розуміти, що ні видатків, ні людських ресурсів на всіх не вистачить, але можете отримати право на таку консультацію, проте вже не безкоштовно. Це також стосується іноземців.
На сьогодні у нас є проблема в затвердженні цієї платної послуги, ми її подаємо в КМДА і її затверджують вже там. Це абсурд. Тому я в очікуванні медреформи і змін до бюджетного кодексу, щоб вартість послуги була визначена і було зрозуміло, що ось за це держава компенсує, а за це - ні.
Ніхто не буде приватизовувати цю лікарню. Але коли ми зробимо державне казенне підприємство, у нас буде більше можливостей і для зростання зарплати, і для заробляння коштів. У нас є унікальні лабораторії, куди йдуть дорослі, і ми розуміємо, що люди готові за це заплатити, бо кожен реактив треба купити і т.д. Це треба розвивати, але цей процес просувається дуже важко.
Автор Євгенія Мотрич, відеоінтерв’ю є на etcetera.media.