Прямая речь: Нравственно ли приравнять расходы некоммерческого сектора к расходам коммерческого?
Зрелый жертвователь не может не понимать, сколько стоит «продукт» (то есть работа благотворительной НКО), который он поддерживает. И он не возражает, когда часть его денег идет на оплату административных расходов. Но зрелых жертвователей у нас еще не много, а новички не всегда знают, как устроен благотворительный фонд. Вот мы и решили разобраться, надо ли смотреть на эффективность НКО, или на долю пожертвований, которые она тратит на свои нужды?
Ольга Руднева, директор фонда Елены Пинчук: Эффективность работы НКО нельзя померять не по тому, сколько денег потрачено на благотворительность, не потому, сколько денег потрачено на содержание организации. Большие суммы – это просто большие суммы. Результаты работы надо измерять количеством спасенных жизней, изменением поведения, улучшением доступа к лечению и диагностике, улучшением сервисов, внедренными технологиями и позитивными отзывами клиентов. Работа в благотворительном секторе несмотря на то, что это сектор благотворительный, тоже предполагает оплату труда. Когда мы говорим об отборе и подготовке персонала, в некоммерческом секторе работают те же принципы, что и в бизнес секторе. Мы стремимся нанять самых опытных, самых лучших и самых эффективных. Некоммерческие организации часто получают услуги про боно от крупных компаний и привлекают волонтеров в свои проекты. Но это не исключает необходимость найма сотрудников всех уровней. Чем больше мы сможем платить нашим специалистам, тем выше будет их качество, тем меньше будет текучка кадров, тем эффективнее будут использоваться пожертвования и привлеченные средства.
Соотношение благотворительного и операционного бюджета – вполне разумный путь для ответа на вопрос «много или мало тратится на содержание». Чем больше благотворительный бюджет, тем больше людей, тем больше занимаемые площади, тем выше затраты на поддержку работы офиса. Мне кажется, введенный официально потолок 20% от благотворительного бюджета на содержание организации – вполне адекватный критерий. Если организация не превышает – беспокоиться не о чем. Лично для меня эффективен не тот, кто тратит меньше, а тот, кто эффективнее тратит.
Власта Шовковська, керівник благодійного фонду «Ти не один» 1+1 медіа: Благодійність є важливою складовою частиною громадянського суспільства та вагомим сегментом соціального життя кожної країни, але хочу наголосити, зрілого громадянського суспільства, представники якого, чітко усвідомлюють, кожний власну відповідальність за майбутнє цього суспільства і крім того, свідомо готові брати цю відповідальність на себе.
Благодійні Фонди і є як раз своєридним індикатором зрілості та відповідальності суспільства. При цьому – визначити їх ефективність обсягом залучених, а головне витрачених коштів – хибний шлях. Для нас головне не скільки ми отримали, а що і як ми зробили, при цьому, витрати на реалізацію самого проекту можуть бути не дуже великими. Хоча, на мою думку, працівнівники Фонду, мають отримувати винагроду за свою роботу. Це чітко прослідковується на прикладі діяльності нашого фонду. Наша унікальність полягає в тому що «Ти не один» перший медійний благодійний Фонд в нашій країні, та друге – ми фандрайзинговий Фонд. Такого поєднання ще не було в Україні. Тому вимірювати ефективність нашої роботи кількістю витрачених грошей не має сенсу. Кожен наш реалізований проект має не меті конкретну допомогу людям – і чим більше людей її отримають, чим більше дітей отримають шан на одужання, тим кращий результат нашої роботи.
Наша ефективність – це кількість проектів, які ми змогли здійснити, кошти які ми отримуємо на їх здійснення, волонтери, які хочуть працювати з нами. Наша мета – крім допомоги, змінювати свідомість суспільства, робити його відповідальним, що лише таким чином, кожен з нас закладає свій камінь в дорогу до майбутнього.
Олександр Максимчук, президент «Асоціації благодійників України»: Робота у сфері благодійництва –¬ така ж робота, як і будь-яка інша. Перш ніж відповісти, хочу зазначити, що слід розрізняти волонтерство та благодійництво. Як показала практика, волонтерських рухів вистачає на рік-півтора, адже, образно кажучи, з чогось потрібно харчуватися. Багато хто ставиться до благодійництва як до хобі, а насправді ж це дуже серйозна діяльність. Це робота з коштами, які благодійники не захочуть довірити дилетантам та людям, які не вміють цим займатися. Я ратую за професійну благодійність. Законодавчо встановлено, що благодійні організації до 20% від надходжень, можуть спрямовувати на адміністративні витрати – оренду, зарплати і т.д. Адже у цій справі мають працювати професіонали, яким потрібно гідно платити – принаймні не менше, ніж середня зарплата на ринку. І це нормально.
Катя Жук, директор «Charity Tuner»: Эффективность НКО и доля пожертвований, которые НКО тратит на свои нужны – это разные показатели. Более того, в цивилизованном обществе коэффициент эффективности НКО всегда является поводом для гордости и для соревнований внутри Третьего сектора. Никто и нигде не сравнивает просто суммы, которые пришли в фонд в течение года, и итоговый %, ушедший на административные расходы. Важна именно эффективность деятельности. И здесь, помимо морального аспекта, показатели могут быть те же, что и в коммерческом секторе: ведь можно взять 5 человек, условно, по 100 грн, а можно взять на работу одно и максимально эффективного и опытного за 400 грн. И эту разницу, в случае с НКО, отдать непосредственно на благотворительность. Кроме того, необходимо смотреть на системность работы и желание фонда привлечь государство к решению проблем. Это тоже показатель эффективности – воспользоваться своими знаниями в профильной для фонда области, сделать выводы, составить план, привлечь внимание общественности к проблематике, а не только попросить помощи. Смотрят так же, как выросли суммы пожертвований в фонд, количество реципиентов (получателей помощи), от года к году. Все это эффективность.
Катерина Соболева-Зоркіна, експерт у сфері комунікацій НДО: Якість продукту пропорційна обсягу видатків на його виробництво. Вартість якісного продукту вища, але прибуток від нього більший, аніж від аналогічного, зробленого менш якісно. В цьому розумінні видатки бізнесу і НДО зрівнювати можна: якісно і «дорого» підготовлена, добре промотована акція більш приваблива і зрештою більш результативна. Найбільш ефективні доброчинні організації розуміють це і не скупляться на видатки, у першу чергу на маркетинг/PR, івент-менеджмент.
Годі благодійникам бути «професійними побирушками», яки вічно клянчать, просять зробити щось безкоштовно або з величезною знижкою, жертвують якістю через побоювання перебрати 20 відсотків. Адже якщо продукт бізнесу вирішує проблему продавця і покупця, то продукт НДО – продавця, покупця і громади. Продукт НДО знаходиться на більш високому суспільному рівні. І чим більше видатки на його виробництво, тим він масштабніший, тим глобальнішу проблему він вирішує. У цьому розумінні видатки зрівнювати некоректно: видатки НДО мають бути набагато вищими. Але для цього потрібен набагато вищий рівень суспільної свідомості.
Олександр Равчев, PR-менеджер проекту «Громадяни в дії»: Неприбуткові організації не повинні економити на видатках, тільки тому що вони неприбуткові. Ми довгий час вважали, неприбуткові організації чимось на кшталт фанатичних місіонерів, які кидали хороші кар’єри в цивілізованій країні і їхали проповідувати у бідні країни Африки та Азії, або сприймали їх як забавку для молоді. Проте, цивілізований світ швидко зрозумів, що неприбуткові організації це потужні агенти змін, які вирішують значні соціальні проблеми. Зміна ставлення до ролі громадських та благодійних організації змінила і підходи до їх діяльності та фінансування. Якщо Ви хочете подолати епідемію ВІЛ, бідність чи погану екологічну ситуацію – для цього потрібні професійні кадри, які коштують на рівні бізнесу. Якщо Ви хочете щоб ці кадри працювати ефективно – їм потрібні нормальні умови праці (приміщення, техніка і т.д).
Поліна Нюхіна, директор «Українського форуму благодійників»: Моєю думкою, варто обговорювати не моральний бік питання, а мету такого порівняння. Хто має право знати про витрати і чому? В бізнесі гроші заробляються. А в благодійників - ні (сподівання на соціальне підприємництво як інструмент фінансової сталості поки не виправдали себе). Тому питання донорів про витрати бенефіціарів мають цілком зрозуміле підґрунтя. Як, наприклад, і вимоги законодавця щодо обмеження адміністративних витрат благодійної організації 20 відсотками. Інші ж 80 мають спрямовуватися на основну діяльність. Адже фактично саме мета діяльності є підставою для отримання статусу неприбутковості. У той час як бізнес може використовувати інструмент «комерційної таємниці» і звітувати про витрати тільки нормативно визначеному колу осіб. Сплачуючи сумлінно при цьому податки, звісно.
Існування, як таких, адміністративних витрат у благодійної організації, є дуже зрозумілим: професійний підхід потребує ресурсів (у тому числі і матеріальних). Нераціональне використання донорських коштів (у разі свідомого завищення витрат, до прикладу) призводить к наступним відмовам у фінансуванні та втраті репутації. Шахрайські ж дії з коштами донорів, наприклад, взагалі є кримінально каранами.
Здається, що для уникнення можливих непорозумінь із витратами благодійників на утримання самих себе, слід домовитися про єдині і зрозумілі для всіх стандарти діяльності.
Читайте также: Прямая речь: Составляй Вы Мировой рейтинг благотворительности, какие вопросы задавали бы?
Ольга Руднева, директор фонда Елены Пинчук: Эффективность работы НКО нельзя померять не по тому, сколько денег потрачено на благотворительность, не потому, сколько денег потрачено на содержание организации. Большие суммы – это просто большие суммы. Результаты работы надо измерять количеством спасенных жизней, изменением поведения, улучшением доступа к лечению и диагностике, улучшением сервисов, внедренными технологиями и позитивными отзывами клиентов. Работа в благотворительном секторе несмотря на то, что это сектор благотворительный, тоже предполагает оплату труда. Когда мы говорим об отборе и подготовке персонала, в некоммерческом секторе работают те же принципы, что и в бизнес секторе. Мы стремимся нанять самых опытных, самых лучших и самых эффективных. Некоммерческие организации часто получают услуги про боно от крупных компаний и привлекают волонтеров в свои проекты. Но это не исключает необходимость найма сотрудников всех уровней. Чем больше мы сможем платить нашим специалистам, тем выше будет их качество, тем меньше будет текучка кадров, тем эффективнее будут использоваться пожертвования и привлеченные средства. Соотношение благотворительного и операционного бюджета – вполне разумный путь для ответа на вопрос «много или мало тратится на содержание». Чем больше благотворительный бюджет, тем больше людей, тем больше занимаемые площади, тем выше затраты на поддержку работы офиса. Мне кажется, введенный официально потолок 20% от благотворительного бюджета на содержание организации – вполне адекватный критерий. Если организация не превышает – беспокоиться не о чем. Лично для меня эффективен не тот, кто тратит меньше, а тот, кто эффективнее тратит.
Власта Шовковська, керівник благодійного фонду «Ти не один» 1+1 медіа: Благодійність є важливою складовою частиною громадянського суспільства та вагомим сегментом соціального життя кожної країни, але хочу наголосити, зрілого громадянського суспільства, представники якого, чітко усвідомлюють, кожний власну відповідальність за майбутнє цього суспільства і крім того, свідомо готові брати цю відповідальність на себе. Благодійні Фонди і є як раз своєридним індикатором зрілості та відповідальності суспільства. При цьому – визначити їх ефективність обсягом залучених, а головне витрачених коштів – хибний шлях. Для нас головне не скільки ми отримали, а що і як ми зробили, при цьому, витрати на реалізацію самого проекту можуть бути не дуже великими. Хоча, на мою думку, працівнівники Фонду, мають отримувати винагроду за свою роботу. Це чітко прослідковується на прикладі діяльності нашого фонду. Наша унікальність полягає в тому що «Ти не один» перший медійний благодійний Фонд в нашій країні, та друге – ми фандрайзинговий Фонд. Такого поєднання ще не було в Україні. Тому вимірювати ефективність нашої роботи кількістю витрачених грошей не має сенсу. Кожен наш реалізований проект має не меті конкретну допомогу людям – і чим більше людей її отримають, чим більше дітей отримають шан на одужання, тим кращий результат нашої роботи.
Наша ефективність – це кількість проектів, які ми змогли здійснити, кошти які ми отримуємо на їх здійснення, волонтери, які хочуть працювати з нами. Наша мета – крім допомоги, змінювати свідомість суспільства, робити його відповідальним, що лише таким чином, кожен з нас закладає свій камінь в дорогу до майбутнього.
Олександр Максимчук, президент «Асоціації благодійників України»: Робота у сфері благодійництва –¬ така ж робота, як і будь-яка інша. Перш ніж відповісти, хочу зазначити, що слід розрізняти волонтерство та благодійництво. Як показала практика, волонтерських рухів вистачає на рік-півтора, адже, образно кажучи, з чогось потрібно харчуватися. Багато хто ставиться до благодійництва як до хобі, а насправді ж це дуже серйозна діяльність. Це робота з коштами, які благодійники не захочуть довірити дилетантам та людям, які не вміють цим займатися. Я ратую за професійну благодійність. Законодавчо встановлено, що благодійні організації до 20% від надходжень, можуть спрямовувати на адміністративні витрати – оренду, зарплати і т.д. Адже у цій справі мають працювати професіонали, яким потрібно гідно платити – принаймні не менше, ніж середня зарплата на ринку. І це нормально. Катя Жук, директор «Charity Tuner»: Эффективность НКО и доля пожертвований, которые НКО тратит на свои нужны – это разные показатели. Более того, в цивилизованном обществе коэффициент эффективности НКО всегда является поводом для гордости и для соревнований внутри Третьего сектора. Никто и нигде не сравнивает просто суммы, которые пришли в фонд в течение года, и итоговый %, ушедший на административные расходы. Важна именно эффективность деятельности. И здесь, помимо морального аспекта, показатели могут быть те же, что и в коммерческом секторе: ведь можно взять 5 человек, условно, по 100 грн, а можно взять на работу одно и максимально эффективного и опытного за 400 грн. И эту разницу, в случае с НКО, отдать непосредственно на благотворительность. Кроме того, необходимо смотреть на системность работы и желание фонда привлечь государство к решению проблем. Это тоже показатель эффективности – воспользоваться своими знаниями в профильной для фонда области, сделать выводы, составить план, привлечь внимание общественности к проблематике, а не только попросить помощи. Смотрят так же, как выросли суммы пожертвований в фонд, количество реципиентов (получателей помощи), от года к году. Все это эффективность. Катерина Соболева-Зоркіна, експерт у сфері комунікацій НДО: Якість продукту пропорційна обсягу видатків на його виробництво. Вартість якісного продукту вища, але прибуток від нього більший, аніж від аналогічного, зробленого менш якісно. В цьому розумінні видатки бізнесу і НДО зрівнювати можна: якісно і «дорого» підготовлена, добре промотована акція більш приваблива і зрештою більш результативна. Найбільш ефективні доброчинні організації розуміють це і не скупляться на видатки, у першу чергу на маркетинг/PR, івент-менеджмент. Годі благодійникам бути «професійними побирушками», яки вічно клянчать, просять зробити щось безкоштовно або з величезною знижкою, жертвують якістю через побоювання перебрати 20 відсотків. Адже якщо продукт бізнесу вирішує проблему продавця і покупця, то продукт НДО – продавця, покупця і громади. Продукт НДО знаходиться на більш високому суспільному рівні. І чим більше видатки на його виробництво, тим він масштабніший, тим глобальнішу проблему він вирішує. У цьому розумінні видатки зрівнювати некоректно: видатки НДО мають бути набагато вищими. Але для цього потрібен набагато вищий рівень суспільної свідомості.
Олександр Равчев, PR-менеджер проекту «Громадяни в дії»: Неприбуткові організації не повинні економити на видатках, тільки тому що вони неприбуткові. Ми довгий час вважали, неприбуткові організації чимось на кшталт фанатичних місіонерів, які кидали хороші кар’єри в цивілізованій країні і їхали проповідувати у бідні країни Африки та Азії, або сприймали їх як забавку для молоді. Проте, цивілізований світ швидко зрозумів, що неприбуткові організації це потужні агенти змін, які вирішують значні соціальні проблеми. Зміна ставлення до ролі громадських та благодійних організації змінила і підходи до їх діяльності та фінансування. Якщо Ви хочете подолати епідемію ВІЛ, бідність чи погану екологічну ситуацію – для цього потрібні професійні кадри, які коштують на рівні бізнесу. Якщо Ви хочете щоб ці кадри працювати ефективно – їм потрібні нормальні умови праці (приміщення, техніка і т.д). Поліна Нюхіна, директор «Українського форуму благодійників»: Моєю думкою, варто обговорювати не моральний бік питання, а мету такого порівняння. Хто має право знати про витрати і чому? В бізнесі гроші заробляються. А в благодійників - ні (сподівання на соціальне підприємництво як інструмент фінансової сталості поки не виправдали себе). Тому питання донорів про витрати бенефіціарів мають цілком зрозуміле підґрунтя. Як, наприклад, і вимоги законодавця щодо обмеження адміністративних витрат благодійної організації 20 відсотками. Інші ж 80 мають спрямовуватися на основну діяльність. Адже фактично саме мета діяльності є підставою для отримання статусу неприбутковості. У той час як бізнес може використовувати інструмент «комерційної таємниці» і звітувати про витрати тільки нормативно визначеному колу осіб. Сплачуючи сумлінно при цьому податки, звісно. Існування, як таких, адміністративних витрат у благодійної організації, є дуже зрозумілим: професійний підхід потребує ресурсів (у тому числі і матеріальних). Нераціональне використання донорських коштів (у разі свідомого завищення витрат, до прикладу) призводить к наступним відмовам у фінансуванні та втраті репутації. Шахрайські ж дії з коштами донорів, наприклад, взагалі є кримінально каранами.
Здається, що для уникнення можливих непорозумінь із витратами благодійників на утримання самих себе, слід домовитися про єдині і зрозумілі для всіх стандарти діяльності.
Читайте также: Прямая речь: Составляй Вы Мировой рейтинг благотворительности, какие вопросы задавали бы?