Що таке благодійність?
Воистину благие дела творятся негласно. Заговори о них, и весь смысл пропадет. © Тахир Шах.
Чому сьогодні не кожен з нас займається благодійністю? Це небажання допомагати іншим? Брак часу, або сил? На сьогоднішній день, велика частина людей втратила колишні цінності, все частіше ми женемося за тим щоб заробити якомога більше грошей, вибудувати свою кар’єру до певного віку, заробити якийсь соціальний статус в суспільстві. І так часто нам не вистачає часу щоб подбати про своїх близьких, а іноді, хоча б дізнатися як у них справи. І звичайно ж у нас ніколи немає «зайвих» грошей щоб допомогти комусь чужому. Але ж благодійність буває різною, такою же різною як і герої нашої рубрики. У кожного з них абсолютно різне життя, робота, різні доходи, але їх всіх об’єднує одне – бажання допомагати оточуючим, і тим самим, робити цей світ хоч трохи краще.
Як і завжди, наші герої дадуть нам вiдповiдi на питання: «Що ж таке благодійність?», «Займатися благодійністю потрібно анонімно, або ж є сенс в тому, щоб афішувати» і звичайно ж «Чи обов’язково мати багато грошей щоб допомагати іншим?»
Леонiд Остальцев, ветеран АТО, волонтер, засновник «Veterano Pizza»:
Леонід, що для Вас означає «благодійність»?
Благодійність для мене це як чистити зуби. Це норма, а не щось класне або хороше, що робить тебе не таким як усі. Це не робить мене краще - це робить мене нормальною людиною.
Чи варто афішувати благодійність?
Благодійність можна афішувати, але цей процес необхідно фільтрувати. Тобто, абсолютно про все розповідати не варто, але це суто мій принцип. Ми афішуємо тільки про 30% з усього того, що робимо. Це як раз для того щоб показувати людям що це норма і не більше, а не викликати відчуття у людей, що ми піаримося за чийсь рахунок.
Благодiйнiстю повинні займатися тільки публічні і багаті люди?
Не зовсім, мені здається, що це борг і обов’язок кожного. Але багаті і публічні люди повинні на власному прикладі демонструвати, що вони такі ж як і всі - нормальні люди і що вони готові допомагати.
Як Ви вважаєте, чи можна прищепити людям бажання займатися благодійністю?
Ні, я думаю, що прищепити таке не можна, але можна популяризувати. Тоді таке поняття як «благодійність» стане модним і сучасним явищем і у кожного виникне бажання допомагати, адже тепер займатися благодійністю круто.
Ярослав Добровський, лiдер ГО «Спiльними зусиллями»:
Ярослав, що для Вас означае «благодiйнiсть»?
Особисто для мене благодійність – це особливий стан душі. Менi здаеться, що кожна людина хоч раз у житті займалася благодійністю у певнiй формi. Адже, як я вже сказав, благодійність це особливий стан, це внутрішня потреба людини допомагати ближньому і при цьому отримувати від цього задоволення. У кожної людини своє поняття про благодійність, у когось це йде з глибини душі, від серця, безкорисливо, а хтось може переслідувати корисливу мету та популізм.
Займатися благодiйництвом повиннi лише заможнi люди, чи це обов’язок кожного з нас?
Милосердя та взаємодопомога це саме те, що повинно починатися з кожного з нас. I це не повинно прив’язуватись до матерiальної сторони. Якщо людина вiдчуває потребу допомогти, якщо вона спiвчуває та хоче вплинути на ситуацiю, вона буде шукати можливiсть щоб зробити це. Тому, я вважаю, що благодiйнiстю може займатися кожен, не зважаючи на його статки.
Чи потрiбно афiшувати благодiйнiсть?
Я не вважаю за потрібним афішувати про це, та кричати всім «ось дивіться який я молодець я зробив комусь добро». Для мене це виглядає як самопiар, а я не поважаю людей, які на цьому роблять собі рекламу та піар. Я не хочу щоб мене сприймали так само, тому я займаюсь благодiйнiстю, але афiшувати цього не хочу. Якщо твої намiри чистi, добрі вчинки йдуть від щирого серця i ти не маєш корисливої мети, то тобi повинно бути байдуже скiльки людей про це знатимуть i скiльки подякують тобi.
Бажаю всім миру та добра в серцi, дякую Вам за увагу.
Світлана Доманчук, засновниця інтернет-ресурсу «Життя після АТО», волонтер:
Що особисто для вас означає «благодійність»?
В кожного з нас щомиті є вибір – дарувати людям добро чи зло. «Благодійність» - від слів «благо (добро) давати». Це значить не просто поділитися чимось матеріальним, а віддати частинку свого душевного тепла, стати на сторону світла. Кажуть, в темні часи особливо видно світлих людей. Україна переживає важкі часи втрат і випробовувань. І саме зараз світлі люди, благодійники, волонтери несуть на собі тягар, підтримують дух тих, хто захищає Батьківщину. Війна показала, хто є хто.
На вашу думку, чи варто афішувати благодійність? Це може стати хорошим прикладом для оточуючих, або буде виглядати як піар?
На мою думку, говорити про благодійність треба, щоб заохочувати інших, давати добрий приклад. При цьому одна частина суспільства буде надихатися, захоплюватися і дякувати, а інша – говорити, що це самопіар і краще б «ліва рука не знала, що робить права». Люди реагують в міру того, що несуть в собі. І це треба прийняти. Така реальність.
Як ви вважаєте, займатися благодійністю повинні тільки люди з достатком, чи це обов’язок кожного з нас?
Повторюся, що «благодійність», це не тільки матеріальні речі, а й час, увага, душевне тепло, бажання зрозуміти чи тихо вислухати. Тому ця цінність – «благодійність» доступна кожному.
Що особисто вас надихає в тому, щоб допомагати оточуючим?
Особисто мене надихає результат. Якщо допоміг хоча б одній людині, то прожив день недарма. При цьому не потрібно вдаватися в крайнощі і не старатися «врятувати світ». Треба бути уважним до того, яка ситуація складається і долучатися в міру сил та можливостей.
Автор Анна Кознюк
Читайте також: Світлана Леонтьєва, Євген Заплетнюк и Таша Шапиро - Что такое благотворительность?
Чому сьогодні не кожен з нас займається благодійністю? Це небажання допомагати іншим? Брак часу, або сил? На сьогоднішній день, велика частина людей втратила колишні цінності, все частіше ми женемося за тим щоб заробити якомога більше грошей, вибудувати свою кар’єру до певного віку, заробити якийсь соціальний статус в суспільстві. І так часто нам не вистачає часу щоб подбати про своїх близьких, а іноді, хоча б дізнатися як у них справи. І звичайно ж у нас ніколи немає «зайвих» грошей щоб допомогти комусь чужому. Але ж благодійність буває різною, такою же різною як і герої нашої рубрики. У кожного з них абсолютно різне життя, робота, різні доходи, але їх всіх об’єднує одне – бажання допомагати оточуючим, і тим самим, робити цей світ хоч трохи краще.
Як і завжди, наші герої дадуть нам вiдповiдi на питання: «Що ж таке благодійність?», «Займатися благодійністю потрібно анонімно, або ж є сенс в тому, щоб афішувати» і звичайно ж «Чи обов’язково мати багато грошей щоб допомагати іншим?»
Леонiд Остальцев, ветеран АТО, волонтер, засновник «Veterano Pizza»: Леонід, що для Вас означає «благодійність»?
Благодійність для мене це як чистити зуби. Це норма, а не щось класне або хороше, що робить тебе не таким як усі. Це не робить мене краще - це робить мене нормальною людиною.
Чи варто афішувати благодійність?
Благодійність можна афішувати, але цей процес необхідно фільтрувати. Тобто, абсолютно про все розповідати не варто, але це суто мій принцип. Ми афішуємо тільки про 30% з усього того, що робимо. Це як раз для того щоб показувати людям що це норма і не більше, а не викликати відчуття у людей, що ми піаримося за чийсь рахунок.
Благодiйнiстю повинні займатися тільки публічні і багаті люди?
Не зовсім, мені здається, що це борг і обов’язок кожного. Але багаті і публічні люди повинні на власному прикладі демонструвати, що вони такі ж як і всі - нормальні люди і що вони готові допомагати.
Як Ви вважаєте, чи можна прищепити людям бажання займатися благодійністю?
Ні, я думаю, що прищепити таке не можна, але можна популяризувати. Тоді таке поняття як «благодійність» стане модним і сучасним явищем і у кожного виникне бажання допомагати, адже тепер займатися благодійністю круто.
Ярослав Добровський, лiдер ГО «Спiльними зусиллями»: Ярослав, що для Вас означае «благодiйнiсть»?
Особисто для мене благодійність – це особливий стан душі. Менi здаеться, що кожна людина хоч раз у житті займалася благодійністю у певнiй формi. Адже, як я вже сказав, благодійність це особливий стан, це внутрішня потреба людини допомагати ближньому і при цьому отримувати від цього задоволення. У кожної людини своє поняття про благодійність, у когось це йде з глибини душі, від серця, безкорисливо, а хтось може переслідувати корисливу мету та популізм.
Займатися благодiйництвом повиннi лише заможнi люди, чи це обов’язок кожного з нас?
Милосердя та взаємодопомога це саме те, що повинно починатися з кожного з нас. I це не повинно прив’язуватись до матерiальної сторони. Якщо людина вiдчуває потребу допомогти, якщо вона спiвчуває та хоче вплинути на ситуацiю, вона буде шукати можливiсть щоб зробити це. Тому, я вважаю, що благодiйнiстю може займатися кожен, не зважаючи на його статки.
Чи потрiбно афiшувати благодiйнiсть?
Я не вважаю за потрібним афішувати про це, та кричати всім «ось дивіться який я молодець я зробив комусь добро». Для мене це виглядає як самопiар, а я не поважаю людей, які на цьому роблять собі рекламу та піар. Я не хочу щоб мене сприймали так само, тому я займаюсь благодiйнiстю, але афiшувати цього не хочу. Якщо твої намiри чистi, добрі вчинки йдуть від щирого серця i ти не маєш корисливої мети, то тобi повинно бути байдуже скiльки людей про це знатимуть i скiльки подякують тобi.
Бажаю всім миру та добра в серцi, дякую Вам за увагу.
Світлана Доманчук, засновниця інтернет-ресурсу «Життя після АТО», волонтер:Що особисто для вас означає «благодійність»?
В кожного з нас щомиті є вибір – дарувати людям добро чи зло. «Благодійність» - від слів «благо (добро) давати». Це значить не просто поділитися чимось матеріальним, а віддати частинку свого душевного тепла, стати на сторону світла. Кажуть, в темні часи особливо видно світлих людей. Україна переживає важкі часи втрат і випробовувань. І саме зараз світлі люди, благодійники, волонтери несуть на собі тягар, підтримують дух тих, хто захищає Батьківщину. Війна показала, хто є хто.
На вашу думку, чи варто афішувати благодійність? Це може стати хорошим прикладом для оточуючих, або буде виглядати як піар?
На мою думку, говорити про благодійність треба, щоб заохочувати інших, давати добрий приклад. При цьому одна частина суспільства буде надихатися, захоплюватися і дякувати, а інша – говорити, що це самопіар і краще б «ліва рука не знала, що робить права». Люди реагують в міру того, що несуть в собі. І це треба прийняти. Така реальність.
Як ви вважаєте, займатися благодійністю повинні тільки люди з достатком, чи це обов’язок кожного з нас?
Повторюся, що «благодійність», це не тільки матеріальні речі, а й час, увага, душевне тепло, бажання зрозуміти чи тихо вислухати. Тому ця цінність – «благодійність» доступна кожному.
Що особисто вас надихає в тому, щоб допомагати оточуючим?
Особисто мене надихає результат. Якщо допоміг хоча б одній людині, то прожив день недарма. При цьому не потрібно вдаватися в крайнощі і не старатися «врятувати світ». Треба бути уважним до того, яка ситуація складається і долучатися в міру сил та можливостей.
Автор Анна Кознюк
Читайте також: Світлана Леонтьєва, Євген Заплетнюк и Таша Шапиро - Что такое благотворительность?